Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Росія продовжує піднімати ставки у своїй грі на кордоні з Україною. У цих умовах Україна знову стає головною мішенню прокремлівської дезінформації. Зокрема, з понад 13 400 фейків, які виявили, викрили та розвінчали з 2015 року фактчекери платформи EUvsDisinfo, Україна згадується у понад 5 200 випадках. Це майже 40 відсотків бази даних.
Минулого тижня кремлівський агітпроп сконцентрувався на «правильній» подачі подій про ситуацію на російсько-українському кордоні та звинуватив СБУ у розпалі протестів у Казахстані.
Брязкаючи зброєю, Росія звинувачує Захід у підкладанні дров для розпалу санкцій
Одразу декілька російських ЗМІ (life.ru, iz.ru, svpressa.ru, sputniknews.lt та інші) минулого тижня поширили дезу про те, що, мовляв, Україна є інструментом для західних держав, які намагаються дестабілізувати Росію, чи постійно її звинувачувати. Україна використовується як дрова для розпалу санкцій та стає майданчиком для експериментів «колективного Заходу», який безпідставно звинувачує Росію в агресії та порушеннях міжнародного права.
Насправді про роль Росії в подіях у нашій країні достатньо доказів. Війна в Україні — це добре задокументований акт агресії з боку російських збройних сил, який триває з лютого 2014 року. Росія підтримує невизнані республіки «ЛНР» та «ДНР» зброєю, там служать її військовослужбовці, а вище військове командування РФ відвідує район бойових дій, щоб координувати спільні зусилля з незаконними збройними формуваннями. Як відомо, ЄС та США запровадили санкції, пов’язані з російською агресією проти України.
На початку 2022 року Верховний представник ЄС Жозеп Боррель відвідав Україну та побував на КПВВ «Станиця Луганська», де заявив: «Я став очевидцем наслідків війни на Донбасі, мав змогу почути та побачити, як конфлікт сильно вплинув на життя тисяч людей, знищив багато доль … Росія є стороною цього конфлікту, а не посередником, як вона часто стверджує. Наш головний інтерес, турбота і мета — змусити Росію до деескалації напруги».
Москву спантеличило укріплення України новітнім озброєнням
Російські ЗМІ обурилися тим, що Україна говорить про посилення російської агресії з квітня 2021-го року. Мовляв, Росія може розпочати війну, лише «якщо буде загроза, якщо Вашингтон розгорне в Україні зброю, здатну знищити цілі в Росії». У цьому контексті, на переконання російських пропагандистів, інформація про доставку британської зброї в Україну та заява Байдена про те, що «масштаб санкцій залежатиме від масштабу вторгнення» звучить як провокація. «Захід прагне підштовхнути Росію до війни, щоб не допустити російсько-українського примирення та реінтеграції Української держави». Останні поставки зброї британцями кремлівський агітпроп оцінив як бажання зіштовхнути росіян та українців один проти одного, спровокувати криваву бійню та водночас відрізати Європу від захисту своїх інтересів.
ЄС заявив, що він буде твердо й рішуче стояти з Україною перед будь-якою спробою підірвати її територіальну цілісність і суверенітет, і попередив про серйозні політичні наслідки та високу політичну та економічну ціну для Росії, якщо вона вдасться до агресії.
Насправді, звинувачуючи США і Велику Британію в тому, що вони є рушійною силою ескалації напруженості, Москва ставить за мету заперечити будь-яку відповідальність Росії за ситуацію. Однак загальновідомим є факт, що з жовтня 2021 року Росія розмістила вздовж кордонів України понад 100 тис. військовослужбовців, окремі спеціалізовані військові частини, системи радіоелектронної боротьби, важку бронетехніку і в такий спосіб різко підняла міжнародну напругу в Європі та світі. ЄС заявив, що він буде твердо й рішуче стояти з Україною перед будь-якою спробою підірвати її територіальну цілісність і суверенітет, і попередив про серйозні політичні наслідки та високу політичну та економічну ціну для Росії, якщо вона вдасться до агресії.
Кремлівський агітпроп «знайшов» антиросійську орієнтацію у… доктрині НАТО
«Москва принципово проти розширення НАТО, оскільки антиросійська орієнтація НАТО закріплена в доктрині Альянсу», — стверджують проросійські ЗМІ. І це знову брехня.
НАТО — це оборонний альянс, основними цілями якого є підтримка миру та захист незалежності, безпеки та територіальної цілісності своїх членів. Під час Варшавського саміту у липні 2016 року НАТО дало зрозуміти, що «Альянс не прагне конфронтації та не становить загрози для Росії». Це також було підтверджено в комюніке Брюссельського саміту від 14 червня 2021 року.
Понад два десятиліття НАТО працювало над розбудовою партнерства з Росією, зокрема через Раду НАТО-Росія. Однак у березні 2014 року у відповідь на агресивні дії Росії проти України НАТО це співробітництво призупинено. Альянс не прагне конфронтації, але й не може ігнорувати порушення Росією міжнародних правил, підриву геополітичної стабільності та безпеки.
Ба більше, понад два десятиліття НАТО працювало над розбудовою партнерства з Росією, зокрема через Раду НАТО-Росія. Однак у березні 2014 року у відповідь на агресивні дії Росії проти України НАТО це співробітництво призупинено. Альянс не прагне конфронтації, але й не може ігнорувати порушення Росією міжнародних правил, підриву геополітичної стабільності та безпеки.
Так само твердження про «розширення» НАТО невірно відображає процес. Альянс не «розширюється», а розглядає заявки країн-кандидатів, які хочуть приєднатися з вільної волі. Рішення щодо членства в НАТО приймає кожен заявник окремо і 30 членів НАТО консенсусом. Росія не має права втручатися і не може накласти вето на такий процес.
Альянс не «розширюється», а розглядає заявки країн-кандидатів, які хочуть приєднатися з вільної волі. Рішення щодо членства в НАТО приймає кожен заявник окремо і 30 членів НАТО консенсусом. Росія не має права втручатися і не може накласти вето на такий процес.
«Звинувачення на адресу Москви мають на меті відвернути увагу від спроб української влади зірвати мирне врегулювання конфлікту на Донбасі та порушити Мінські домовленості», заявляють російські джерела. У такий спосіб кремлівський агітпроп продовжує зусилля, аби зобразити Україну як агресивну державу, конфлікт громадянський.
Головною перешкодою мирному врегулюванню на Донбасі є свідоме небажання Росії та контрольованих нею «ДНР» та «ЛНР» виконувати Мінські домовленості.
Насправді ця дезінформація покликана відвернути увагу від нарощування російської армії на кордоні з Україною і більше схоже на пошук casus belli. Всупереч заявам Кремля, головною перешкодою мирному врегулюванню на Донбасі є свідоме небажання Росії та контрольованих нею «ДНР» та «ЛНР» виконувати Мінські домовленості . Москва повністю ігнорує той факт, що ці документи передбачають, серед іншого, повне припинення вогню та виведення російських військ з України. Оголошене у липні 2020 року перемир’я російсько-окупаційні війська порушують майже чи не щодня, про що засвідчують щоденні звіти Моніторингової місії ОБСЄ.
Кремлівський агітпроп побачив слід СБУ у протестах в Казахстані й знову збрехав
Як проінформував sputnik.az, стало відомо, що «українські спецслужби не лише брали безпосередню участь у підготовці січневих заворушень у Казахстані, але й координували дії погромників». Ця російська дезінформація проти України подана без жодних доказів. Загалом прокремлівські ЗМІ часто фальшиво зображують народні протести в усьому світі спровокованими з-за кордону, зокрема з боку США та Заходу. Цей наратив застосовувався у повідомленнях агітпропу про протести в Грузії, Україні, Чехії, Болгарії, Білорусі, Венесуелі, Словаччині, Гонконгу.
Прокремлівські ЗМІ часто фальшиво зображують народні протести в усьому світі спровокованими з-за кордону, зокрема з боку США та Заходу. Цей наратив застосовувався у повідомленнях агітпропу про протести в Грузії, Україні, Чехії, Болгарії, Білорусі, Венесуелі, Словаччині, Гонконгу.
Довідково. Казахстан має низькі рейтинги у міжнародних індикаторах. Зокрема, займає 128 місце із 167 країн у Індексі демократії 2020 року, а також 94 місце із 180 країн у Індексі сприйняття корупції (CPI) Transparency International.
Загальновідомо, що приводом для протестів у Казахстані стало скасування урядом контролю за цінами на зріджений нафтовий газ (LPG), яке відбулося на початку січня. Через це захід ціни на газ для казахів зросли більш ніж вдвічі. Були й більш глибокі причини для протестів у Казахстані, який страждає від відсутності демократії, корупції та економічних труднощів, попри свої багаті економічні ресурси.
