Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У цьому матеріалі АрміяInform пояснює різницю між основними видами злочинної діяльності в Інтернеті.
Неорганізована злочинність
Дотепер основна маса кіберзлочинів є справою рук людей, які не входять до стійких угруповань. Вони не дуже кваліфіковані та використовують безкоштовні або дешеві засоби. Такі злочинці можуть купити шпигунську програму для крадіжки даних. Тому інтернет-користувачам варто остерігатися розсилки спаму з вірусами або шахрайських пропозицій.
Також справою рук представників неорганізованої злочинності є значна частина DDOS-атак, які здійснюються з метою призупинення роботи сайту або вимагання коштів. За рахунок чисельності та ініціативності ці злочинці завдають великої шкоди.
Організована злочинність
Це групи зі складною, розгалуженою структурою, де на нижчих рівнях (або як висококваліфіковані «найманці») можуть служити і представники попередньої категорії злочинців. У центрі мережі зазвичай стоїть один лідер, який координує атаки та веде переговори з іншими групами.
Є групи, які можуть атакувати банки, юридичні компанії, торгові мережі. І їхні атаки є довгими та цілеспрямованими, на відміну від дещо хаотичних та коротких атак з боку неорганізованих кіберзлочинців.
Хактивісти
Це окремі особи чи групи осіб, які присвячують свою діяльність якійсь одній темі або групі тем у громадському чи політичному житті. Вони не отримують прибутків, не крадуть гроші в тих, кого зламують — їм просто потрібно дістати якусь важливу інформацію для привернення уваги чи посилення суспільного тиску на когось або на деякий час паралізувати чиюсь діяльність.
Тому в них бувають зовсім різні об’єкти атаки — від електронної пошти топ-менеджера компанії і до сервера, на якому є база даних її співробітників, постачальників, клієнтів.
«Державні» хакери
Частина інцидентів в інтернеті — справа рук злочинців, у яких є власні мотиви. Але останнім часом стали говорити і про «державних» хакерів, чия робота полягає вкібершпигунстві — здобутті секретних даних про військові проєкти чи ситуацію в певній державі. Прикладом може слугувати використання вірусу Stuxnet, створеного за участю спецслужб США та Ізраїлю. Він дозволив зупинити ядерну програму Ірану.
Інсайдери
Це злочинці, які можуть працювати поруч із вами і мати повний доступ до всіх секретів. Вони знають, як обходити обмеження. Конфіденційні документи часто зберігаються на незахищених дисках, і слабкий контроль за правами доступу приводить до небезпечних ситуацій.
Насправді різні види кіберзлочинів змішуються одне з одним. Інструменти, люди, які ними користуються, можуть поєднуватися і негативно впливати на окремого громадянина, компанію або цілу державу. Тому варто проводити навчання та встановлювати норми на законодавчому рівні у сфері кібербезпеки.
