Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
29 січня 2017 року – у річницю битви під Крутами – о 4:30 ранку група бійців прийняла бій і перейшла до контрнаступу на Авдіївській промці. Військові бригади імені Чорних Запорожців узяли штурмом взводний опорний пункт ворога — позицію «Алмаз-2».
— Бій відбувся п’ять років тому, але я пам’ятаю його як сьогодні, – розповідає учасник подій командир батальйону окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Роман Волос. – Ворожу позицію ми взяли швидко, всі були цілі, набагато важче було її утримати. На посаді командира роти мені потрібно було організувати порядок несення чергування та реагувати на дії противника. Пам’ятаю як наступного дня після захоплення «Алмазу» по нам «працювали» прямою наводкою ворожі танки на відстані 800 метрів.
За словами Романа Волоса, противник відкривав вогонь з 82 та 120-мм мінометів, самохідних артилерійських гармат, стрілецької зброї. 
— Вони намагалися брати позицію «Алмаз» штурмом, але їм це не вдалося. Атаки з боку противника ми успішно відбивали. Так, наш підрозділ поніс колосальні втрати, але позиції залишилися під нашим контролем.
У боях 29-30 січня за позицію “Алмаз-2” загинуло 7 бійців: заступник командира батальйону капітан Андрій Кизило (1993 р.н. Черкаська область), солдат Дмитро Оверченко (1989 р.н., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область), молодший сержант Володимир Бальченко (1992 р.н., Чернігівська область), сержант Володимир Крижанський (1982 р.н., Черкаська область), солдати Олег Бурець (1990 р., Дніпропетровська область), Віталій Шамрай (1990 р.н., Черкаська область) і Ярослав Павлюк (1980 р.н., Кіровоградська область).
Нині ці позиції названі «Орел» – на честь позивного загиблого Героя України Андрія Кизила.
Підготувала Анна Гудзь
