Потім були запеклі бої в Маріуполі, важкий прорив і тривалий вихід до своїх з оточення. Сьогодні полковник Олег Грудзевич — заступник командира 43-ї окремої механізованої бригади….
Регіон Центральної Європи посідає стратегічне місце в питаннях співпраці України з міжнародними партнерами, насамперед наші західні сусіди, які є членами Євросоюзу та НАТО. Серед них помітну роль відіграє Чеська Республіка — країна, де події 2021 року з оприлюдненням приголомшливих фактів вибухів на військових складах, організованих російськими спецслужбами, сприяли перегляду позиції Праги щодо Москви. Саме тому активізація України в Центральній Європі потребує водночас і вироблення нових форматів безпекової співпраці з країнами регіону.
Детальніше про безпекове співробітництво між Чехією та Україною кореспонденту АрміяInform розповів чеський політолог, науковий співробітник дослідницького центру Асоціації міжнародних відносин (AMO) Павел Гавлічек.
— Чого Ви очікуєте від нового чеського уряду з точки зору зовнішньої політики та політики безпеки, а також перспектив співпраці з Україною?
— Я очікую досить амбітного підходу. Адже новий уряд було сформовано минулого місяця, а міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський уже пообіцяв нове міжнародне партнерство, зокрема в рамках ЄС та НАТО. Чехія буде активнішою на міжнародній арені, тож ми побачимо істотне зближення з Україною. Також в найближчій перспективі очікується перегляд відносин з Росією та Китаєм.
— Яку зміну чеської політики безпеки у Східній Європі ми можемо побачити цього року?
— Міністр закордонних справ Ян Ліпавський стверджує про більш тісні відносини з Україною. Також в уряді розповідають про відправку солдатів на польський кордон через гібридну спецоперацію з мігрантами, які прибувають з Білорусі. Загалом ми прагнемо бачити більший внесок Чехії як активного гравця зовнішньої політики та політики безпеки у Східній Європі.
Ще раз хочу підкреслити щодо зобов’язання про 2 % видатків на оборону та 1 % на безпеку. Це також може конкретизуватися в певних перевагах, зокрема розширенні зовнішньополітичного апарату, коли мова йде про відповідь на такі безпекові виклики, як агресія Росії та Білорусі.
Можуть з’явитися нові можливості для відповіді на порушення прав людини, тому що одна з конкретних ініціатив Яна Ліпавського полягає в просуванні чеського аналога закону Магнітського (Закон США 2012 року з переліком російських громадян, причетних до порушення прав людини. — Ред.). Це стосуватиметься, наприклад, порушення прав людини в Криму, а також окупованих територій сходу України.
— На початку року з’явилася новина щодо засудження чеського громадянина, який воював проти України на Донбасі. Чи матиме цей факт послідовне продовження у разі виявлення інших осіб, що здійснили злочини проти України?
— Я бачу, що позиція чеського уряду, а також судової системи, є дуже схожими щодо агресії Кремля проти України та окупації Криму. Нині є ще декілька справ щодо осіб, які були залучені до операції проти України.
Ми бачимо тут водночас суворе покарання як з політичного, так і юридичного боку. Чеське правосуддя дуже суворе і послідовне щодо переслідування чехів, які були причетні до будь-якої незаконної діяльності проти державного суверенітету та територіальної цілісності України.
— Як Кримська платформа позначилася на зовнішній політиці Чехії?
— Чехія дуже позитивно сприйняла ініціативу Кримської платформи. Ми направили голову Сенату Мілоша Вистрчіла, який, за конституцією, є фігурою № 2 в нашій державі.
— Я вважаю, що ініціатива Кримської платформи була дуже важливою з точки зору «чеської політики» Володимира Зеленського. Чехи підтримують вразливі групи в Криму, зокрема громадянське суспільство у протистоянні незаконній анексії Криму.
читайте також:
Я вважаю, що ця ініціатива дуже добре вписується і вітається чеською владою та опозицією на різних рівнях зацікавленості в подальшій роботі Кримської платформи.
— Якою є поточна ситуація у сфері безпеки між Чехією та Україною?
На тлі загроз ескалації повномасштабного наступу російських військ, дислокованих на кордонах з Україною, 20 січня 2022 року міністр оборони Чехії Яна Чернохова заявила, що «Чеська Республіка історично, політично та в аспекті союзів на стороні України. Якщо Україна потребує цього, ми спробуємо допомогти». Чернохова також додала, що військову допомогу Україні необхідно погодити з країнами Вишеградської групи, Австрією, Німеччиною та країнами Балтії.
— Безпекова складова є дуже важливою у чесько-українських відносинах. Після Литви та декількох інших країн Чехія була однією з перших європейських держав, яка після 2014 року надала українській армії нелетальне військове озброєння. Саме Чехія була однією з перших, хто відкрито підтримав українську армію.
читайте також:
Ми постійно поглиблюємо двосторонні зв’язки та наявну співпрацю між чеською та українською армією. Наприкінці лютого — на початку березня 6 чеських військових прибудуть до України для участі в спільних навчаннях «Срібна шабля — 2022». Також важливим є співробітництво на експертному рівні: наприклад, коли йдеться про кібербезпеку в Чехії.
Я вважаю, що Чехії слід більше інвестувати в обмін інформацією та передовим досвідом. Україна нині перебуває в складному становищі, коли протистоїть російській загрозі.
— Що Ви думаєте про майбутні партнерства України в Центральній Європі? Яким чином це може сприяти членству України в НАТО?
— Політична співпраця залежить від того, наскільки тісно ви співпрацюєте в політиці безпеки та оборони. Тепер я бачу, з чеського боку, що ми маємо дуже сильний політичний мандат і бажання краще впоратися з Росією у співпраці з Україною та іншими східноєвропейськими союзниками, такими, як Молдова та Грузія.
Нам потрібно більше регіональної співпраці, і я знаю, що це дуже важливо для української дипломатії.
Тут у нас може бути ще одне «відкриття» Чехії та Словаччини, які дуже схожі на Україну. Навіть, якщо ці країни не є занадто впливовими в міжнародних відносинах, але для України вони цілком зрозумілі. Ви дійсно можете покластися на нас, особливо коли йдеться про російський виклик.
Ви завжди зустрінете такий загальний інтерес з боку Чехії та Словаччини. Є різні гравці країн Вишеградської групи, але в регіоні Центральної Європи в ширшому сенсі є також країни Балтії. Останні підтримують Україну як в питаннях протидії російській загрозі, так і щодо інституційних реформ. Загалом для України існує величезний потенціал співпраці з Чехією, Словаччиною, Польщею, країнами Балтії, Румунією та Молдовою.
читайте також:
— Одним із важливих прикладів безпекової співпраці України в Центральній Європі є багатонаціональний інженерний батальйон «Тиса». Що Ви можете сказати про подібні регіональні формати, а також як зміни клімату впливають на безпеку?
— Насамперед останнім часом Україна дуже активна в цьому регіоні — і це вкрай важливо. Польща та Литва показують хороший практичний приклад, як багатонаціональні батальйони можуть працювати (УкрПолЛитбриг. — Ред.). Як ми, західні сусіди, можемо діяти разом з Україною.
Нарешті, Ви згадали про батальйон «Тиса». Це може бути новою можливістю для України, тому що це проактивний підхід до регіональних питань. Ми повинні бути поінформовані про наявну екологічну та кліматичну ситуацію, адже ми знаємо, що на деяких рівнях, включаючи відносини з Україною, зміни клімату можуть заважати транскордонному співробітництву.
читайте також:
Ми повинні навчитися не повторювати минулих помилок, коли за рахунок сусідів просувалися індивідуальні інтереси. Ми повинні бути дуже обережними та інвестувати в цей ширший європейський підхід та Україну.
Україна повинна активно використовувати кошти як для підвищення рівня життя (повітря, води, ґрунту), так і для сприяння позитивним відносинам з послідовними у своїй політиці сусідами в Центральній та Східній Європі.
— Яка нині співпраця у сфері безпеки між центральноєвропейськими членами НАТО, зокрема Польщею, Чехією, Словаччиною та Угорщиною?
— Я думаю, що співробітництво у сфері безпеки поки не є ефективним. Існує кілька напрямків сприяння регіональному співробітництву, наприклад, створення бригади V4 або інвестування в спільну протиповітряну оборону. Певна співпраця була реалізована: наприклад, чесько-словацька чи польсько-словацька.
Але ці проєкти не виявилися достатньо ефективними. Така ситуація склалася через різне розуміння реалій зовнішньої та безпекової політики — особливо, сприйняття Росії. Я бачу, що чеський і словацький підхід щодо Москви значно схожий і ближчий до польського. Але нам ще не вистачає регіональної підтримки Угорщини.
Є деякі проєкти, наприклад, Стратегічний компас Євросоюзу, які були нещодавно розроблені. Україна хоче зробити свій внесок у це — і це чудова ідея.
Стратегічний компас — новий проєкт ЄС, який передбачає посилення в сфері безпеки та оборони між країнами спільноти. Наразі ще тривають переговори щодо узгодження фінального тексту документа, який має бути затверджений в березні 2022 року, а розрахований на період 2025-2030 років.
Під час вироблення стратегічної концепції НАТО-2030, яку мають затвердити на червневому саміті Альянсу в Мадриді, ми повинні прийти до спільного розуміння загроз і викликів, з якими ми стикаємося тепер. Ми повинні розуміти, до якого рівня можемо співпрацювати один з одним.
