Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Напередодні переговорів США ‒ Росія у Женеві, що відбулися 10 січня, глава російської делегації, заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков заявив, що НАТО треба «збирати манатки» та вирушати на рубежі 1997 року.
21 січня на офіційному сайті російського МЗС було розтлумачено, що означає цей «дипломатичний» термін «збирати манатки». Так у відповідях міністра закордонних справ РФ на запитання ЗМІ, що надійшли під час пресконференції за підсумками діяльності російської дипломатії у 2021 році з цього питання була надана відповідь: «Один із опорних елементів наших ініціатив свідомо сформульований гранично чітко і не допускає жодних двояких тлумачень. Йдеться про виведення іноземних сил, техніки та озброєнь та інші кроки з метою повернення до конфігурації станом на 1997 рік на території країн, які не були членами НАТО на зазначену дату. До таких належать і Болгарія, і Румунія».
На ці вимоги відреагували у Болгарії та Румунії.
Так, болгарський прем’єр-міністр Кирило Петков заявив, що його країна сама вирішує питання безпеки в координації з союзниками по НАТО.
‒ Болгарія – суверенна країна, яка давно зробила свій вибір, ставши членом НАТО. Отже, ми самі вирішуємо, як організувати оборону нашої країни в координації з нашими партнерами, – зазначив прем’єр Болгарії.
Він додав, що в Північноатлантичному договорі немає «нижчої» категорії членів Альянсу, щодо яких колективна оборона повинна застосовуватися вибірково або обмежено.
Міністерство закордонних справ Румунії також відповіло на подібні заяви РФ. У пресслужбі відомства заявили, що вважають подібні вимоги «недоречними і безпідставними».
У МЗС Румунії наголосили, що присутність сил НАТО в союзних державах – це оборонна реакція на все більш агресивну поведінку РФ, «особливо з 2014 року, коли українська територія Криму була незаконно окупована Росією».
Також у румунському відомстві нагадали, що пропозиція Москви скоротити сили НАТО у країнах, що приєдналися до Альянсу після 1997 року, вже була відхилена під час переговорів.
‒ Союзники рішуче заявили, що продовжуватимуть свою політику зміцнення безпеки і колективної оборони, зокрема за допомогою присутності союзних військ на території східних союзників, – підсумували у МЗС Румунії.
Нагадаємо, Румунія та Болгарія вступили в НАТО 2004 року. Того ж року в Альянс вступили Латвія, Литва, Естонія, Словаччина, Словенія. Раніше, але після 1997 року, в НАТО вступили Угорщина, Польща, Чехія (1999). 2009-го – Албанія та Хорватія, 2017-го – Чорногорія, 2020-го – Північна Македонія.
