Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
На Луганщині воїни Об’єднаних сил передали доньці загиблого учасника російсько-української війни комп’ютер, про який вона давно мріяла.
Так, ще напередодні новорічних свят, офіцери груп цивільно-військового співробітництва ОТУ «Північ» передавали дітям загиблих героїв, членам багатодітних чи малозахищених сімей подарунки від вірян Української греко-католицької церкви з міста Лейпциг, що в Німеччині.
Зокрема, перебуваючи в селищі Шульгинка Старобільського району, 13-річна Ліда — єдина донька загиблого у 2014-му воїна-прикордонника Олександра Ковальова — повідомила армійцям, що відкладає кишенькові гроші на комп’ютер. Річ у тім, що він украй необхідній дівчині для дистанційного навчання та підготовки до майбутнього вступу до вишу.
— Про дану дитячу мрію ми, між іншим, повідомили представників української діаспори в Німеччині, — пояснює начальник групи ЦВС штабу ОТУ «Північ» підполковник Олександр Булах. — Минуло лише кілька тижнів, і звідти приїхав комп’ютер у збірці з монітором. Наші офіцери швидко підготували його до роботи, додали до подарунка ще пізнавальні книжки від Державного підприємства «Центр захисту інформаційного простору України» та різні смаколики.
Коли вдова загиблого героя та сама дівчинка були вдома, воїни Об’єднаних сил приїхали і передали дівчині такий омріяний ПЕОМ.
— Усмішка на обличчі Ліди під час вручення комп’ютера та книжок стала найкращою подякою нам та нашим закордонним партнерам за турботу про неї, — розповідає офіцер групи ЦВС ОТУ «Північ» старший лейтенант Юлія Гамма. — Коли йдеться про дітей загиблих воїнів, то масштаби добрих справ абсолютно не важливі. Головне, щоб дитячі мрії реалізовувалися і усмішки якомога частіше з’являлися на обличчях юних українців.
Вона додала, що майже з першого року російсько-української війни армійці постійно опікуються дітьми наших воїнів чи правоохоронців, членами багатодітних та соціально незахищених сімей.
— Особисто я знаю Ліду Ковальову ще з 2018-го, коли вперше приїхала у відрядження на Луганщину. За цей час вона дещо подорослішала і старається все робити так, щоб її батько, який загинув від рук окупантів, пишався б нею там, на небесах. Щиро вірю, що з неї виросте справжня патріотка України, — зазначила насамкінець старший лейтенант Юлія Гамма.
Довідково. Прапорщик Олександр Ковальов загинув 5 липня 2014-го внаслідок ворожого обстрілу з мінометів та стрілецької зброї пункту технічного спостереження на узбережжі Азовського моря в районі смт Сєдове Донецької області. Указом Президента України № 593/2014 від 15 липня 2014 року, «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Фото автора
