Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Нинішні виклики та загрози, які постали перед Україною, вимагають подальшого зміцнення нашого війська. У цьому контексті одним із головних завдань Збройних Сил України є впровадження стандартів НАТО, набуття взаємосумісності з арміями країн Альянсу. Про те, як відбувається трансформація підрозділів морської піхоти за стандартами, практиками і цінностями НАТО, журналіст АрміяInform розпитав у командувача морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних України генерал-лейтенанта Юрія Содоля.
«Ми вдвічі збільшили кількість підрозділів, які будуть оцінюватися цього року за стандартами НАТО»
— Пане командувачу, як відомо, підрозділи морської піхоти ВМС ЗС України планують залучити до Сил швидкого реагування НАТО, як готуються наші морпіхи до виконання таких специфічних завдань?
— Підготовка відбувається в рамках Концепції зворотного зв’язку та оперативних можливостей НАТО. На 2022 рік у нас вже заявлено проведення самооцінки 1-го рівня підрозділів, які відбуватимуться під час міжнародних навчань влітку. З урахуванням наявних можливостей, ми вдвічі збільшили кількість підрозділів, які будуть оцінюватися цього року.
«На початку 2023 року десантно-штурмова рота одного із батальйонів морської піхоти планується на бойове чергування у складі сил швидкого реагування «Хелброк»
У контексті залучення наших підрозділів до Сил швидкого реагування НАТО варто згадати і про багатонаціональну групу швидкого реагування Європейського Союзу «Хелброк», до складу якої входить Греція, Болгарія, Румунія, Кіпр, Сербія, а також Україна з 2011 року. Від початку залучення України як члена цього підрозділу основою наземного компонента українського контингенту була рота морської піхоти. Зазначу, що навіть після анексії Криму підрозділи морської піхоти не припинили залучення та спільні дії у складі групи швидкого реагування. До речі, на початку 2023 року десантно-штурмова рота одного із батальйонів морської піхоти планується на бойове чергування та буде перебувати в постійній бойовій готовності до її залучення у складі сил швидкого реагування «Хелброк» упродовж всього року.
7 українських офіцерів морської піхоти є експертами з оцінки рівня сумісності та спроможностей і беруть участь в оцінці підрозділів ЗС Грузії, Боснії та Фінляндії
Важливо розповісти й про те, що військовослужбовці морської піхоти ВМС ЗС України проходять підготовку оцінювачів різних рівнів під керівництвом інструкторів країн-членів НАТО, що дає право оцінювати на відповідність до стандартів НАТО українські й іноземні підрозділи.
Протягом останніх років офіцери морської піхоти активно брали та продовжують брати участь у ролі оцінювачів рівня сумісності та спроможностей підрозділів ЗС Грузії, Боснії та Фінляндії. На сьогодні ми маємо 4 офіцерів, які є експертами з оцінки 1-го рівня та 3 офіцерів — експертів з оцінки 2-го рівня. Щоб розуміли, оцінювання 1-го рівня насамперед зосереджені на сумісності, оцінювання 2-го рівня — на спроможностях (виконання місії).
«Українські морські піхотинці можуть успішно виконувати завдання разом із підрозділами НАТО. Ми це довели під час проведення міжнародних навчань»
— Як Ви об’єктивно оцінюєте рівень взаємосумісності між нашими морпіхами та підрозділами країн-партнерів?
— У досягненні взаємосумісності між підрозділами різних країн важливу роль відіграють спільні навчання. Яка їх інтенсивність в останні роки? У 2020 році попри обмеження, спричинені епідемією коронавірусної інфекції COVID-19, було проведено підготовку особового складу окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського в рамках операції UNIFIER, низку конференцій та зустрічей. Минулого ж року ми взяти участь в українсько-американських навчаннях «Сі Бриз ‒ 2021», навчаннях «Еджайл Спіріт ‒ 2021», а також у спільних румунсько-українських навчаннях «Ріверайн-2021». Об’єктивно, на всіх цих навчаннях ми продемонстрували високий рівень підготовки, працювали з нашими партнерами, так би мовити, в одному темпі. Всі процедури та дії під час навчань відбулись за стандартами НАТО. Зауважу, що починаючи з 2020 року всі командно-штабні навчання, які відбуваються у морській піхоті, тривають відповідно до ухвалених у країнах НАТО процедур.
Досить показовими в питаннях належного рівня взаємосумісності були стратегічні командно-штабні навчання «Об’єднані зусилля — 2021», де британська рота та взвод Збройних сил Швеції виконували спільні з нами навчально-бойові завдання та діяли під керівництвом уже наших командирів, а на командному пункті нашого угруповання перебували оцінювачі з п’яти країн- членів Альянсу.
Крім того, не менше ніж раз на рік ми проводимо з підпорядкованими окремими бригадами морської піхоти двосторонні командно-штабні навчання. Це означає, що одна бригада відпрацьовує в обороні, а інша в наступі. Торік такі навчання наших бригад морської піхоти проводились із залученням представників США та Великої Британії.
У 2022 році планується провести понад двадцять міжнародних заходів різного рівня та направленості.
Словом, якщо об’єктивно оцінювати рівень взаємосумісності наших підрозділів із підрозділами країн партнерів, то, по суті, морські піхотинці, на рівні взводу, роти, батальйону та навіть бригади, можуть успішно виконувати завдання разом із підрозділами НАТО. Ми це довели під час проведення міжнародних навчань. Нам залишилося поетапно пройти відповідну сертифікацію.
— Як відбувається процес самооцінки 1-го рівня?
— Сама самооцінка відбувається протягом декількох днів і включає весь спектр питань, які охоплюють життєдіяльність підрозділу. Наприклад, у перший день ‒ стройовий огляд, під час якого експерти НАТО перевіряють укомплектованість особовим складом, зброєю та технікою. Також перевіряються адміністративні питання, засоби зв’язку, логістичне забезпечення тощо. Наступним етапом оцінки є перевірка процесу ухвалення військових рішень та безпосереднє виконання завдань особовим складом. Головне тут дотримуватись процедур та стандартів, ухвалених у країнах Північноатлантичного альянсу.
Важливо знати, що сили та засоби мають брати участь у заходах у рамках Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей щонайменше один раз на три роки. Іншими словами, щоб не втратити свій рівень, його слід підтверджувати раз у три роки. Всього ж процес набуття статусу — готовий до застосування (це 2-й рівень оцінки), триває від двох до чотирьох років.
У рамках військово-технічної допомоги у 2021 році урядом США передані малі десантні засоби, снайперські системи Барет MRAD, прилади нічного бачення, тепловізійні приціли, а також антибатарейні радари.
— Як останніми роками покращилось матеріально-технічне забезпечення підрозділів морської піхоти ВМС ЗС України?
— Українські морські піхотинці отримали малогабаритні засоби протидії БПЛА, сотні одиниць радіостанцій КХ/УКХ діапазону, підсилювачі потужності, пульти дистанційного керування, апаратуру внутрішнього зв’язку та комутації виробництва HARRIS, малогабаритні установки для постановок перешкод та комплекти медичної допомоги для бойових медиків. Також у рамках військово-технічної допомоги у 2021 році урядом США передані малі десантні засоби, снайперські системи Барет MRAD, прилади нічного бачення, тепловізійні приціли, а також антибатарейні радари.
Наразі ми вже маємо чимало з переліку засобів зразків озброєння та техніки НАТО. Водночас сьогодні немає вимог щодо того, щоб, наприклад, особиста зброя військовослужбовців обов’язково мала калібр 5,56 мм.
Підсумовуючи нашу, розмову зазначу, що сьогодні курс України на вступ до Північноатлантичного альянсу затверджено конституцією України, і є пріоритетним для вищого військово-політичного керівництва держава, а для нас — фактично одним із головних завдань. Тому ми проводимо усю необхідну роботу щодо досягнення належного рівня взаємосумісності з підрозділами армій країн НАТО.
