ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Нові альянси та оновлені загрози: події, що визначили світ 2021 року

Прочитаєте за: 7 хв. 3 Січня 2022, 14:40 26

2021-й виявився багатим на події, які ще довго визначатимуть розвиток світу. Звісно, головною тенденцією, що збережеться й наступного року буде боротьба з пандемією коронавірусу як виклик глобального масштабу. Хоча було багато несподіванок відносно сфери безпеки, коли таліби відновили свою владу в Афганістані або Австралія віддала перевагу союзу з Британією та США, ніж придбанню французьких ядерних підводних човнів. Про ключові події 2021 року далі в матеріалі.

         Найбільш драматичною подією року що минає можна вважати виведення військ країн НАТО з Афганістану та захоплення влади талібів там. Це була найдовша військова кампанія за всю історію Альянсу, яка почалася як відповідь на теракти 11 вересня 2001 року в США. А через 20 років новий очільник Білого дому Джо Байден оголосив, що війська з Афганістану буде виведено до річниці терактів.

 

U.S. Marines with Special Purpose Marine Air-Ground Task Force – Crisis Response – Central Command, provide assistance at an Evacuation Control Checkpoint (ECC) during an evacuation at Hamid Karzai International Airport, Kabul, Afghanistan, Aug. 21. U.S. service members are assisting the Department of State with a non-combatant evacuation operation (NEO) in Afghanistan. (U.S. Marine Corps photo by Staff Sgt. Victor Mancilla)

Втім реальність виявилася куди складнішою, ніж плани країн Заходу здійснити заплановане завершення військові місії з убезпечення регіону Центральної Азії від тероризму та ісламського фундаменталізму. Події літа з поспішним виведенням дипмісій та військ на тлі швидкого відновлення впливу руху «Талібан» з фактичною бездіяльності місцевої влади, створеної за допомоги американців відразу нагадали завершення В’єтнамської війни у 1975 році. Тоді це було публічне приниження військової могутності США, а тепер розбиття ілюзій, що іноземна допомога стане в нагоді під час боротьби з людьми, що хочуть повернути країну до середньовічних порядків.

Певною точкою неповернення можна вважати подальшу ескалацію конфлікту із Заходом з боку білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Мова йде про арешт журналіста Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги 23 травня. Примусово посадивши літак RyanAir, що курсував з Афін до Вільнюса, офіційний Мінськ спалив всі мости з Євросоюзом та США, остаточно перетворившись на сателіта Кремля.

Дві події початку 2021 року, які відбулися в США вплинули на світову політику. Перша шокувала, інша вселила надію. Захоплення 6 січня будівлі Капітолію прибічниками Дональда Трампа яскраво показало згубний вплив популізму на американське суспільство та стало підсумком адміністрації 45-го президента США.

Але інавгурація Джо Байдена як нового керманича Сполучених Штатів 20 січня була провісником політичних змін як всередині країни, так і у відносинах зі світом. Відносно останнього Байден зосередив увагу на відновленні та формуванні союзів як основи глобальної військово-політичної могутності країни. Це стосувалося як європейських союзників по НАТО (Франція та Німеччина), так і решти країн, які мали непрості відносини з Вашингтоном (Саудівська Аравія, Пакистан, Ізраїль).

Результатом цього всього можна вважати формування блоку держав англосаксонського світу AUKUS (Австралія, Велика Британія, США). Це сталося у вересні внаслідок відмови Канберри придбати атомні підводні човни в Парижа. Натомість було зроблено вибір на користь Вашингтона. Франція розцінила цей крок як «удар ножа в спину», хоча згодом відносини з США покращилися.

Цікаво, що подібними технологіями, які включають в себе атомну енергію, США може ділитися виключно з стратегічними союзниками, до яких належить й Велика Британія (т.зв. «особливі відносини»). А з Британією в червні цього року було підписано нову Атлантичну хартію. Оригінальна хартія стала символом союзу Британії й США, який виник на початку Другої світової війни.

Велика Британія, яка з 1 січня 2021 року вже остаточно припинила своє перебування в Європейському Союзі цьогоріч почала реалізовувати нову зовнішньополітичну доктрину. Мова йде про документ, затверджений в березні та який передбачає посилення присутності Лондона в Індо-Тихоокеанському регіоні. Те ж саме стосується посилення ядерної та космічної програм.

Євроатлантичний світ у широкому розумінні цього слова 2021-го показав здатність об’єднатися перед світовими загрозами. Такими на думку НАТО, згідно рішень червневого саміту глав країн-членів Альянсу є Російська Федерація та Китайська Народна Республіка.

В цьому аспекті важливою подією року, що минає можна вважати американо-китайські переговори на Алясці 18-19 березня. Тоді держсекретар США Ентоні Блінкен намагався вибудувати комунікацію з міністром закордонних справ КНР Ван Ї. Щоправда сторонам не вдалося досягнути консенсусу. Протистояння Китаю й США залишається ключовою темою світового порядку денного.

Продовжуючи тему європейської політики варто згадати й завершення епохи Ангели Меркель, яка 16 років керувала Німеччиною та визначала вектори розвитку ЄС. Хоча її політична спадщина залишається вкрай складною та неоднозначною, зокрема відносно енергетичних впливів Кремля в Європі на прикладі газогону Північний потік-2. Вересневі вибори до Бундестагу стали тріумфом для соціал-демократів, лідер яких Олаф Шольц став новим федеральним канцлером Німеччини. А співочільниця партії Зелених Анналена Бербок стала новим міністром закордонних справ Німеччини.

Німецькі зелені виступають проти Північного потоку-2, хоча роблять це не лише з екологічних, але й геополітичних міркувань. Загалом вони є прибічниками переходу на відновлювальні джерела енергії – тим самим привертаючи увагу до проблеми змін клімату. Останнім було присвячено саміт у Глазго, який відбувся на початку листопада.

Читайте також: Екологічна катастрофа від Кремля: як зміни клімату впливають на безпекову ситуацію в Україні

Там світові лідери намагалися узгодити координацію спільних дій щодо відмови від вугілля як джерела енергії, зменшення вирубки лісів та викидів парникових газів у атмосферу. Хоча здебільшого це були обіцянки покращити ситуацію з виконання вже досягнутих та навіть підписаних домовленостей в Паризькій угоді 2015 року. Так, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що його країна стане нейтрально кліматичною до 2070 року. Нагадаймо, що Євросоюз поставив собі наступну мету до 2050 року – Європа стане першим нейтрально кліматичним континентом.

Ймовірно, що кліматичний саміт у Глазго істотним чином вплинув на позиції країни, яка приймала цю подію – Велику Британію. Британський прем’єр Борис Джонсон намагався показати, що саме його країна першою досягла показників 1990 року із викидів вуглецю в атмосферу. Але показник в 1,5 градуси за Цельсієм (глобальне потепління) зберігається як певна засторога від світової катастрофи та водночас червона лінія, за межею якої станеться колапс глобальної економіки.

На завершення необхідно відзначити й установчий саміт Кримської платформи, який відбувся в рамках святкування 30-річчя незалежності України. Це новий формат привернення уваги світової громадськості до проблеми російської окупації Кримського півострова. Всього в саміті взяло участь представники 44 держав і міжнародних організацій.

Головна мета Кримської платформи полягає в приверненні уваги до проблеми прав людини в Криму, де російські окупанти здійснюють репресії проти кримських татар. Також це спроба пошуку нових механізмів деокупації півострова дипломатичним шляхом. Не варто забувати, що російська пропаганда демонізувала Кримську платформу. Це чітко вписується в неоімперську політику Путіна з відновлення СРСР – як військовими, так і не військовими методами.

Завершується 2021 рік великими засторогами щодо майбутніх переговорів між Вашингтоном та Москвою, які заплановані на січень 2022-го в Женеві. Новий рік це як нові можливості, так і нові виклики.

11

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook

Захищаємо світ

00
00
00
rss.feed, Важливо, Міжнародне співробітництво, Новини