У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Сучасне розуміння безпеки включає в себе не лише питання, безпосередньо пов’язані з військовою справою, але й теми, які на перший погляд не дуже до цього дотичні.
Мова йде про клімат та про те, як його зміни визначають захист цивільного населення. Для України ця тема є питанням національної безпеки у зв’язку з російською збройною агресією. Детально про взаємозв’язок кліматичних змін та безпекових викликів далі в матеріалі.
Упродовж останніх 5-10 років кліматична проблематика вже вийшла виключно за екологічні межі захисту навколишнього середовища, а також стала економічною темою. Від екологічної ситуації залежить виробництво, а відтак й робочі місця, інфраструктура та соціальна сфера.
Євросоюз у 2019 році затвердив нову Зелену угоду, згідно з якою Європа має стати нейтрально кліматичним континентом до 2050 року. Така амбітна мета може бути досягнена лише, якщо зменшити викиди парникових газів у атмосферу та повністю перелаштувати економіку на відновлювальні джерела енергії. Це вітряки, сонячні батареї або гідроелектростанції.
Нещодавно у Глазго відбувся міжнародний саміт (COP26), де світові лідери обговорювали реагування на сучасні виклики змін клімату. Там було заявлено амбітні цілі, які тепер необхідно впроваджувати як на національному, так і глобальному рівні: мінімізувати вирубку лісів, зменшити викиди метану вдвічі до 2030 року, запобігти зростанню температури Землі більше ніж на 1,5 градуса за Цельсієм.
Хоча все це в тій чи іншій мірі вже було прописано в Паризькій кліматичній угоді 2015 року, але за цей період багато що змінилося, й клімат став актуальним як ніколи раніше. Традиційна економічна модель, яка існувала ще з часів індустріальної революції, відходить в минуле, і тому для сучасного світу більш відповідною є модель глобально конкурентної та стійкої промисловості. Нині кліматичні проблеми є викликом не лише для певної країни чи регіону, а світу загалом. У матеріалі від Стокгольмського дослідницького інституту міжнародного миру згадується навіть поняття «кліматичної дипломатії».
На початку листопада під час свого виступу в Глазго Президент України Володимир Зеленський заявив, що «планета отримує дві екобомби в центрі Європи – окуповані Крим та частина українського Донбасу».
Вищезгадані речі для України набувають стратегічного значення хоча б тому, що внаслідок військової агресії Росії маємо екологічну катастрофу на тимчасово окупованих територіях. Крим перетворено на величезну базу ядерних відходів, а на Донбасі знищено інфраструктуру, заводи та шахти.
За даними дослідження ГО Truth Hounds, із 200 шахт Донецького вугільного басейну в експлуатації наразі перебувають лише менше половини (97). А з тих, що працюють, 75 розташовані на непідконтрольній території. Конкретно на екологічну ситуацію в регіоні впливають два фактори – це, власне, бойові дії та російський окупаційний режим. Кремль у буквальному сенсі вивіз промислові потужності.
Ризики, які постали перед Україною, полягають у наступному: затоплення місцевої землі, руйнація будівель, забруднення ґрунтових та поверхневих вод, викиди шахтних газів у атмосферу тощо. До цього ще треба додати неможливість моніторингу стану шахт по той бік лінії розмежування.
За даними групи з вивчення гібридних загроз Українського кризового медіацентру, до російсько-української війни на Донбасі перебувало 4240 потенційно небезпечних об’єктів. І за ці 7 років більшість з них були суттєво пошкоджені – не кажучи вже про вибухи на складах боєприпасів.
Згадаймо навіть масштабні лісові пожежі на Луганщині – не кажучи вже про вразливість ліній електропередач чи збій у водопостачанні. Усе це прямо чи опосередковано пов’язано з бойовими діями, які веде проти України Росія. Через це важливо документувати екологічний стан на лінії розмежування та сприяти ознайомленню з цією інформацією міжнародної спільноти (ОБСЄ, ООН). Ця екологічна катастрофа вплине не лише на Україну, але й Європу теж. І наша кліматична безпека – це безпека решти теж.
Окрім загроз, пов’язаних із екологічною ситуацією в Криму та частині Донецької й Луганської областей, клімат є також фактором євроатлантичної інтеграції України. Останнім часом Північноатлантичний альянс усе більше уваги почав приділяти саме питанням кліматичних змін та як все це впливає на сферу безпеки та оборони. Тому необхідно враховувати й кліматичні акценти у відносинах Україна − НАТО.
У комюніке після червневого саміту глав країн-членів НАТО прописано окремий 58 пункт, присвячений питанням клімату. Там чітко заявлено, що Альянс розуміє, що кліматичні зміни «є загрозою, яка впливає на безпеку союзників у євроатлантичному регіоні та в ширшому сусідстві».
читайте також:
До того ж тоді було затверджено План дій НАТО щодо кліматичних змін та безпеки. У цьому документі заявлено такі завдання: збільшити готовність союзників до кліматичних змін, включивши це одним із безпекових ризиків для цивільного населення, активізувати підтримку наукових досліджень. Так само важливо співпрацювати з представниками промисловості. Не менш амбітною метою було висловлено плани з картографування викидів парникових газів на військових об’єктах.
Наша держава теж зі свого боку робить важливі кроки для реагування на кліматичні ризики. Так, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України у жовтні було затверджено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 р. А в концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 р. зроблено акценти на зменшення відходів, електротранспорті та енергоефективності.
Яскравим прикладом міжнародного долучення України до вирішення проблем, пов’язаних із кліматичними змінами, є діяльність багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса». До останнього належать українські, румунські, словацькі та угорські військовослужбовці.
На батальйон покладені завдання з порятунку цивільного населення від стихійних лих (здебільшого повеней) на прикордонних територіях. Враховуючи зростання уваги до питань клімату, досвід цього батальйону може стати гарним зразком для подальшої інтеграції України до НАТО.
Отже, лише спільними зусиллями Україна разом із партнерами по НАТО та ЄС зможе створити відповідний рівень кліматичної безпеки. Враховуючи Чорнобильську трагедію, екологія для нашої держави має бути серед пріоритетів національної безпеки.
