Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
У ці передноворічні дні Україна вже вкрита снігом, а морози скували землю, тож про польовий пошук нині, звісно, не йдеться. Проте учасники громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання „Пошук“» із Житомира продовжують архівні пошуки, а експерти працюють зі знайденими нещодавно смертними записками із солдатських медальйонів. І ось стало відомо про те, що вдалося розшифрувати запис із медальйона солдата № 99, знайденого трохи більше ніж тиждень тому під час розкопок у Коростенському районі. Ним виявився Юрій Максимович Савчук 1913 року народження, уродженець села Бораки Янушпільського району Житомирської області (нині — село Буряки Бердичівського району).
— Це вже третій від початку року знайдений земляк, якого віддала коростенська земля, — свідчить активіст ІПО «Пошук» Вадим Баранівський. — За місцем проживання вже відшукали рідних солдата, вирішується питання щодо його поховання у рідному селі. Дякуємо за допомогу у встановленні імені Олександрові Дударенку, Ігорю Михайлюку та Олегу Гусєву.
Так, цього разу літера «Ю» на знайденій біля загиблого солдата небезпечній бритві відповідає ініціалам свого власника — Юрій! Хоча досвід пошуковців свідчить про те, що такі речі зазвичай нічого не означають. Адже ложки, казанки, бритви, портсигари та інші особисті речі бійців, на яких були нанесені ініціали, необов’язково знаходять саме біля власників. Речі дарували, губили й знаходили, вони ставали трофеями чи згадкою про полеглого побратима. Та у випадку з цим солдатом літера все ж виявилася саме ініціалом власника, ім’я якого встановлено через 80 років після загибелі.
