Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Коментуючи процес взяття на військовий облік жінок, відповідно до Закону України № 1357 та наказу Міністра оборони України № 313, голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки в Верховній Раді України Олександр Завітневич зауважив: на облік мають стати всі — міністри, депутати і т.д.
Насправді досвід якої країни намагаються скопіювати українські законодавці: сучасного Ізраїлю, що безперестанку воює за власний суверенітет, чи літописної країни жінок-войовниць амазонок, розташованої у Північному Причорномор’ї в античні часи.
Як наголосив у своєму дописі в одній із соціальних мереж Олександр Завітневич, перелік галузей і професій, представниці яких мають бути поставлені на військовий облік та мобілізовані у разі введення воєнного стану, потребує перегляду та зменшення.
— Так сталося, що цей перелік юстувався і коли він вийшов, ми побачили, що список є дуже великим. Вранці обговорили це питання з Міністром оборони Олексієм Резніковим і дійшли згоди, що перелік буде переглянуто в бік зменшення та здорового глузду, бо там є професії, які дійсно не знадобляться Збройним Силам та іншим військовим формуванням, — підкреслив голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки ВР України. — Але сама ініціатива правильна, країна повинна знати свої резерви, ми повинні бути готовими, бо ситуація зобов’язує.
На сьогодні безпековий стан незалежної української держави, яка вже восьмий рік протистоїть російській військовій агресії, нагадує стан безперервної боротьби за суверенну територію держави Ізраїль. У збройному протистоянні арабському світові, починаючи з 1948 року, ця близькосхідна країна для свого захисту призиває до лав армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) і чоловіків, і жінок. Обов’язковому призову до війська підлягають всі громадяни Ізраїлю після досягнення ними 18-річчя. Якщо термін служби чоловіків становить три роки, то жінки віддають захисту власної батьківщини лише на рік менше — два роки. Ізраїльтянки мають право на відстрочку від військової служби лише через вагітність або з релігійних причин. Як свідчить статистика, у загальній чисельності ЦАХАЛ дівчата та жінки складають третину всього особового складу.
На сьогодні жінки проходять військову службу у багатьох країнах світу: США, Канада, Велика Британія, Іспанія, Греція, Швейцарія, Німеччина, Франція, Туреччина, Нідерланди, Бельгія, Норвегія, Пакистан тощо. Наприклад, Норвегія встановила рішенням парламенту 2013 року військовий призов і для чоловіків, і для жінок. Таким чином, вона стала першою серед країн-членів НАТО у Європі, де військова повинність для жінок визнана обов’язковою. Термін служби норвежок на сьогодні становить 7-19 місяців, вік жінок-військовослужбовців — від 19 до 44 років.
До речі, міф про «слабку» стать щодня розвіюють наші сучасні українські захисниці. Наразі у Збройних Силах України проходять службу близько 32 тисяч жінок, що становить 15,6 % від загальної чисельності особового складу. Цей показник співвідношення чоловіків та жінок у війську є одним з найбільших серед багатьох армій світу. У званні офіцера в ЗСУ служать близько 5 тисяч осіб. Кількість курсанток, майбутніх жінок-офіцерів, становить близько 1,2 тисячі дівчат. Визнаючи вагомий внесок жінок у захист суверенітету та територіальної цілісності України, а також задля сприяння гендерно збалансованого висвітлення ролі військовослужбовців обох статей, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України» № 1643-ІХ. Відповідно до цього Закону назва свята «День захисника України», яке щороку відзначається 14 жовтня, змінився на «День захисників і захисниць України», починаючи з 2021 року. Ратна слава про жінок, які впродовж віків боронили рідну землю, що була в межах сучасної України, зберігається у багатьох історичних свідченнях та наукових дослідженнях.
Символом жінок, які зі зброєю боронять батьківщину, стали амазонки. Ратні подвиги жінок-войовниць, які проживали на території півдня сучасної України та самовіддано захищали рідну землю, описані багатьма античними істориками стародавнього світу. Пізніше, у XII столітті, у літописі «Повість минулих літ» також було описано життя амазонок біля Понтійського (Чорного) моря та біля берегів Меотії (Азовське море). Археологічні знахідки підтверджують історичну гіпотезу про існування держави амазонок, про яку згадував ще Геродот. Чисельні поховання жінок-войовниць скіфського-сарматського періоду (I тис. до н.е.) у курганах Приазов’я та Північного Причорномор’я становлять майже третину всіх ритуальних захоронень. Середній вік жінок, згідно з дослідженнями, становив 20-25 років, але серед них траплялись навіть 60-65-річні войовниці. Середній зріст достатньо високий для цього історичного періоду — 170 см. Поруч з амазонками були знайдені луки, стріли, дротики, сокири, аркани, списи, невеликі щити. Деякі з похованих жінок мали деформовані стрільбою з лука фаланги пальців та внаслідок тривалої їзди верхи — змінені стегнові кістки. За словами Есхіла і Гомера, це плем’я утворилося на узбережжі Криму, сама ж назва «амазонки» походить від іранського слова ha-mazan — «жінка-воїн».
Сьогодні, коли північний ворог знову погрожує широкомасштабною війною, українська держава звернулась до тих, хто пліч-о-пліч з чоловіками виборював відновлення Незалежності сучасної України, відстоював європейський та північноатлантичний вибір на Майдані, встав на захист Батьківщини у 2014 році та продовжує допомагати боронити її від російських терористичних військ. Участь сучасних «амазонок» у захисті рідної землі та її дітей передбачена в Законі України № 1702-ІХ «Про основи національного спротиву», який набирає чинності з 1 січня 2022 р. та спрямований на підвищення обороноздатності нашої держави.
Підготував Анатолій Бальчос
Фото з відкритих джерел
