Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Командир ротного опорного пункту Володимир на псевдо «Сенсей» до війни планував займатися освітою і вихованням маленьких україночок та українців. До 2014-го вивчився на вчителя молодших класів, але попрацювати з дітками майже не встиг. Коли зрозумів, що війна триватиме не один рік, а країна потребує професійних військових кадрів, вирішив кардинально змінити фах і стати піхотним командиром.
— Складно було спокійно вчителювати в таких умовах, — пояснює ротний. — Залишатись працювати у школі в умовах, коли країні загрожує повномасштабне вторгнення і окупація, — не для мене. Я б не зміг вчити дітей світоглядним цінностям ерефії, розповідати про «скрєпи», один народ і загрози західної цивілізації. Тож моє рішення стати офіцером Збройних Сил України було свідомим та чітким. І вплинути на нього ніхто б не зміг…
Володимир лише у 2020-му закінчив навчання у Львівській Національній академії Сухопутних військ — і одразу в бій. Взвод приймав безпосередньо перед виходом бригади в район виконання завдань у складі ООС. Його підрозділ тримав оборону на Донецькому напрямку, неподалік Невельського.
Попри перемир’я, взвод «Сенсея» не сидів без діла: постійне бойове чергування, спостереження за ворогом, регулярні навчання, заняття, тренування… Молодому командирові хотілося чітко розуміти, на що здатні його хлопці. Він прагнув якнайшвидше перейняти досвід загартованих у боях воїнів, підтягнути новачків, згуртувати колектив. Водночас — передати усе, чому навчали у військовій академії. Завзятість взводного швидко помітили в командуванні батальйону. Через рік Володимиру запропонували прийняти під командування роту.
— Як колишній вчитель скажу, що фраза «важко в навчанні — легко в бою» — не пусті слова. Злагодженою важкою працею нам вдалося суттєво підняти бойові спроможності підрозділу. Як результат — командування довірило нам одну із найвідповідальніших ділянок фронту. Запевняю, ми не підведемо і виконаємо будь-яке бойове завдання.
Нині рота «Сенсея» боронить селище Піски і одночасно «наглядає» за Донецьким аеропортом. Роботи у хлопців, як і раніше, вистачає. Паралельно з цілодобовим спостереженням за ворогом, і щохвилинною готовністю дати відсіч окупантам, триває постійна бойова підготовка підрозділів.
Ротний каже, що перед випуском навмисне обирав бойову бригаду, що найчастіше заїжджає з ротацією на передову.
— Зі своїм вибором я не прогадав, — говорить офіцер. — Пощастило як із колективом, так і з управлінською ланкою. Саме тут і зараз я на сто відсотків відчуваю себе на своєму місці!
