Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Командир ротного опорного пункту Володимир на псевдо «Сенсей» до війни планував займатися освітою і вихованням маленьких україночок та українців. До 2014-го вивчився на вчителя молодших класів, але попрацювати з дітками майже не встиг. Коли зрозумів, що війна триватиме не один рік, а країна потребує професійних військових кадрів, вирішив кардинально змінити фах і стати піхотним командиром.
— Складно було спокійно вчителювати в таких умовах, — пояснює ротний. — Залишатись працювати у школі в умовах, коли країні загрожує повномасштабне вторгнення і окупація, — не для мене. Я б не зміг вчити дітей світоглядним цінностям ерефії, розповідати про «скрєпи», один народ і загрози західної цивілізації. Тож моє рішення стати офіцером Збройних Сил України було свідомим та чітким. І вплинути на нього ніхто б не зміг…
Володимир лише у 2020-му закінчив навчання у Львівській Національній академії Сухопутних військ — і одразу в бій. Взвод приймав безпосередньо перед виходом бригади в район виконання завдань у складі ООС. Його підрозділ тримав оборону на Донецькому напрямку, неподалік Невельського.
Попри перемир’я, взвод «Сенсея» не сидів без діла: постійне бойове чергування, спостереження за ворогом, регулярні навчання, заняття, тренування… Молодому командирові хотілося чітко розуміти, на що здатні його хлопці. Він прагнув якнайшвидше перейняти досвід загартованих у боях воїнів, підтягнути новачків, згуртувати колектив. Водночас — передати усе, чому навчали у військовій академії. Завзятість взводного швидко помітили в командуванні батальйону. Через рік Володимиру запропонували прийняти під командування роту.
— Як колишній вчитель скажу, що фраза «важко в навчанні — легко в бою» — не пусті слова. Злагодженою важкою працею нам вдалося суттєво підняти бойові спроможності підрозділу. Як результат — командування довірило нам одну із найвідповідальніших ділянок фронту. Запевняю, ми не підведемо і виконаємо будь-яке бойове завдання.
Нині рота «Сенсея» боронить селище Піски і одночасно «наглядає» за Донецьким аеропортом. Роботи у хлопців, як і раніше, вистачає. Паралельно з цілодобовим спостереженням за ворогом, і щохвилинною готовністю дати відсіч окупантам, триває постійна бойова підготовка підрозділів.
Ротний каже, що перед випуском навмисне обирав бойову бригаду, що найчастіше заїжджає з ротацією на передову.
— Зі своїм вибором я не прогадав, — говорить офіцер. — Пощастило як із колективом, так і з управлінською ланкою. Саме тут і зараз я на сто відсотків відчуваю себе на своєму місці!
