Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Стратегічні комунікації впродовж останніх років посіли важливе місце у структурах Міністерства оборони України та й загалом у державних органах нашої держави. Через це проведення 7-8 грудня Kyiv Stratcom Forum засвідчило важливість цього напряму роботи в аспекті протидії російській пропаганді. Про головні меседжі форуму читайте в матеріалі далі.
Для початку варто розібратися, що ж собою являють ці стратегічні комунікації. Якщо дуже узагальнено, то це політика із впровадження інформаційної активності всередині певної інституції або між різними органами державної влади чи громадськими організаціями. Іншими словами, це здатність залучати аудиторію на свій бік та створювати сприятливі умови задля реалізації власних інтересів.
В Україні про подібні речі почали говорити більш-менш активно лише з 2014 року, коли почалася російська збройна агресія. Важливою складовою останньої стала кампанія з дезінформації, коли російська пропаганда називала Україну failed-state, вигадуючи історії про «розіп’ятих хлопчиків» та інші речі, за допомогою яких Кремль намагався показати всьому світові, що на Донбасі триває «громадянська війна», а українці й росіяни «насправді один народ».
За цей час виникло досить багато громадських ініціатив, спрямованих на викриття російських фейків (наприклад Vox Check, Stop.fake, група вивчення гібридних загроз при Українському кризовому медіа-центрі). Хоча треба відзначити, що й в українських державних структурах та вищих навчальних закладах почали виникати підрозділи зі стратегічних комунікацій. Зокрема, мова йде про Навчально-науковий центр стратегічних комунікацій у сфері забезпечення національної безпеки й оборони при Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського та управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ.
Директор Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей заявив, що мета Kyiv Stratcom Forum «це обмін досвідом у стратегічних комунікаціях українських державних органів та наших партнерів з країн НАТО Східної Європи».
Довідково. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки було створено в березні при Міністерстві культури та інформаційної політики. Головним завданням центру є координація дій з питань протидії російській дезінформації та формуванню єдиної державної позиції з питань національної безпеки. Це стосується маніпуляцій, фейків та дезінформації в медіа, які здійснюються з боку Кремля у сфері історичної пам’яті та української ідентичності.
У вступному слові до форуму помічниця генсека НАТО з питань публічної дипломатії Байба Браже заявила про рішучу підтримку України з боку Альянсу та стратегічне значення випрацювання стійкості щодо гібридних загроз: «Ми готові будемо надалі підтримувати Україну у всіх ваших зусиллях з підтримки безпеки. Наша допомога буде спрямована на збільшення обороноздатності країни, розбудови системи стійкого реагування, бо це перша лінія оборони. За будь-яких обставин ми офіційно це визначаємо як спроможність країни реагувати на кризові ситуації. Але також нам зрозуміло, що все суспільство повинно бути готове поглинути стресові, шокові ситуації та стати сильнішими – не лише у військовому сенсі».
Заступник директора з комунікацій щодо національної безпеки в Кабінеті міністрів Великої Британії Генрі Колліс у своєму виступі на Kyiv Stratcom Forum закцентував увагу на двох найбільш важливих речах у аспекті сучасних стратегічних комунікацій та боротьбі з фейками.
«Це вміння розпізнавати дезінформацію, щоб формувати нейтральність висвітлення подій. А також забезпечення того, що ЗМІ дійсно надійне. Треба посилювати медіа-грамотність, зокрема й через кампанії «вчись та розрізняй» відносно роботи в державних структурах», − сказав Генрі Колліс.
читайте також:
Важливою передумовою для налагодження міжнародної співпраці в питанні протидії дезінформації є існування конкуренції ідей на медіаринку. Іншими словами багатоманітність думок, яка є запорукою демократичних перетворень у державі. У цьому аспекті Україні активно надає допомогу ЄС, зокрема щодо того, щоб Суспільне залишалося незалежним мовником. Представник Європейського Союзу в Україні Мааті Маасікас наголосив на важливості збереження свободи слова.
«Ми підтримуємо державних та недержавних акторів з питань плюралізму ЗМІ. Незалежні ЗМІ залишаються наріжним каменем для вироблення стійкості проти гібридних загроз», − сказав Мааті Маасікас.
Посол Німеччини в Україні Анка Фільдгаузен наголосила на тому, що «протидія дезінформації має посилювати верховенство права, щоб ми могли потім захистити свою позицію». Це вкрай важлива теза, тому що під час боротьби з пропагандою не варто забувати, що все це має відбуватися у правовому полі – тим більше, коли Україна заявляє про факти дезінформації та порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму та на Донбасі.
Заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова окреслила дії української публічної дипломатії з протидії російській пропаганді у світі. Головними поточними тезами російської дезінформації Джапарова вважає наступні речі: «Провокація на кордонах із Росією є українською справою, Україна не конструктивна та не слідує Мінським угодам, Байрактар неправомірно використали у жовтні».
На думку Джапарової: «Попри те, що Україна перебуває під агресією РФ, ми йдемо по треку європейської інтеграції». І це − головне, на думку дипломатки.
Виголошуючи свою промову на форумі, директор Центру документації та інформації НАТО в Україні Вінета Кляйне наголосила, що інформаційна складова воєнних дій була ще за часів Троянської війни.
«У минулому використовували дерев’яних коней, а нині використовуються сфабриковані новини. Країни Альянсу мають бути не просто готовими, а діяти проактивно на випередження у боротьбі з дезінформацією. У декларації Брюссельського саміту НАТО 2018 року було чітко зазначено, що перед державами стоять гібридні загрози та зловмисна кіберактивність», − заявила Вінета Кляйне.
читайте також:
Україна та НАТО активно працюють над виробленням спільного бачення інформаційних загроз, які входять у загальне розуміння стійкості. Як доказ Вінета Кляйне навела проведення командно-штабних навчань «Непорушна стійкість» у Одесі для українських держслужбовців у вересні. Пандемія коронавірусу теж внесла свої корективи в розбудову стратегічних комунікацій.
читайте також:
«Пишаюся тим, що НАТО було першою міжнародною організацією, яка заснувала відділ публічної дипломатії. Завдяки онлайну ми вийшли на набагато більшу аудиторію. Ми не спростовуємо всю дезінформацію – треба робити це дозовано. Нам потрібно ретельно до цього підходити. Важливо, щоб медіа та суспільство мали спроможності аналізувати будь-які матеріали інформаційного характеру», − підкреслила Вінета Кляйне.
Старша експертка центру стратегічних комунікацій НАТО в Ризі Лінда Аустере розповіла про поточні проєкти, які реалізує центр, та як розвивається співпраця з Україною. Сам центр було засновано 2014 року, а в його роботі беруть участь 14 держав.
На думку Аустере, головним викликом у боротьбі з фейками є те, що суспільство має консолідуватися задля того, щоб усвідомити рівень небезпеки – в даному випадку інформаційної.
«Коли ми розуміємо разом, що є правда, то тоді легко зрозуміти загрозу. Нас закидають інформаційними вкидами. Наші дослідники рекомендують змінити підходи щодо обізнаності людей. Люди не відразу вірять в правду», − підкреслила Лінда Аустере.
Проведення Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Kyiv Stratcom Forum можна вважати важливою подією для опрацювання тем щодо спільного бачення з протидії російській пропаганді у Східній Європі. Це ж саме стосується створення нових форматів співпраці з міжнародними партнерами відносно вищезгаданих питань.
