Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
спростовано
АрміяInform підготувала дайджест-добірку спростувань фейків та маніпуляцій щодо Міністерства оборони та Збройних Сил України за тиждень.
Кілька недостовірних та маніпулятивних медіа-закидів у бік Міноборони, які останнім часом було поширено в деяких медіа та в соціальних мережах, не залишилися поза увагою оборонного відомства.
Найсвіжіше зі згаданого — заява прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова про, як він сказав, «побоювання» російської сторони щодо нібито мілітарних настроїв на сході України.
У коментарі виданню «Газета.ру» пан Пєсков підкреслив, що Росія «стурбована нагнітанням ситуації біля кордонів», зокрема, повідомленнями про те, що туди начебто «стягнуто понад 120 тисяч українських військовослужбовців».
При цьому російський високопосадовець посилив висловлену «стурбованість» згадуванням повідомлень щодо «проведення ними різних навчань».
«Саме це викликає якраз наші побоювання, що таки можуть переважити настрої на користь силового вирішення проблеми Донбасу. Це дуже небезпечний авантюризм», — зазначив прессекретар Володимира Путіна.
Подібні провокаційні політичні заяви потребують викриття. Є цілком очевидним, що якщо українські війська і здійснюють маневри вздовж лінії зіткнення, то виключно з метою розподілу сил та засобів для забезпечення захисту в разі будь-якої агресії саме з боку російської армії, що панує на тимчасово окупованих територіях.
Не викликає сумніву справжня мета гучної заяви речника російського президента. Це — підбурювання російського населення проти України, введення громадян РФ в оману з метою «камуфлювання» справжніх агресивних планів Кремля і дискредитація керівництва України та її Збройних Сил в очах міжнародної спільноти.
Врешті, до «побоювань» російської сторони, які можна порівняти із сюжетом байки Крилова про вовка та ягня, варто ставитися не просто як до маніпуляції суспільною думкою, а й як до сигналу про цілком можливі та поки що приховані мілітарні плани російського політичного керівництва щодо України.
Ще одна тема, яка через певну маніпулятивність її висвітлення привернула увагу Міноборони, — це публікація видання «Дефенс Експресс» про ракетну складову підписаної нещодавно в Лондоні Рамкової угоди між урядами України та Великої Британії щодо кредитної підтримки розвитку спроможностей українських Військово-Морських Сил.
У статті «Усі катери ВМС України типу „Гюрза“ та „Кентавр“ планують озброїти новими ракетами Brimstone Sea Spear від MBDA» йдеться про деталі відповідного — виданого на 10 років — кредиту від Британського експортно-кредитного агентства (UKEF).
Серед головних складових 1,7-міліардного займу — побудова для України серії ракетних катерів, облаштування двох військово-морських пунктів базування, придбання Україною двох британських морських тральщиків, а також закупівля ракет для ракетних катерів та для інших морських платформ, що є у складі ВМС України.
Щодо останнього — «ракетного пункту», то автори «Дефенс Експресс» засумнівались, запитуючи в матеріалі, чи виправдано в рамках британського кредиту Україні витрачати на закупівлю ракетного озброєння від MBDA велику суму в 730 мільйонів фунтів стерлінгів.
Тезу занадто коштовної — більш як третини кредиту — «ракетної» складової позики розвиває публікація «Дефенс Експресс» під назвою «Україна дорого заплатить за морські ракети Brimstone Sea Spear за британським кредитом».
Автор публікації вважає, що ракета Brimstone Sea Spear, за її відносно невеликої дальності ураження морських цілей у 12 кілометрів, є невиправдано затратною.
Після ж додаткових аргументів та калькуляцій автор видання робить наступне припущення: «Насправді йдеться про завершення всіх робіт MBDA з ракетою Brimstone для морського використання у версії Sea Spear за рахунок українського кредиту і проведення „закамуфльованої“ дослідно-конструкторської роботи».
Водночас автор неодноразово згадує вітчизняне КБ «Луч» (автора відомого проєкту «Нептун») — саме як альтернативу британській ракетній пропозиції. Він ставить запитання-натяк: «Чи можлива в рамках кредиту розробка альтернативних проєктів ракетного озброєння для нових катерів на основі вітчизняних напрацювань у поєднанні з окремими рішеннями від MBDA?».
Як бачимо, на шальках терезів — дві складові фахової полеміки: британське «зараз» та українське «у далекому майбутньому». І тому викладені у «Дефенс Експрес» розмірковування потребують певних роз’яснень та навіть спростувань.
По-перше, суми в 730 млн на придбання Україною британських ракет у двосторонній кредитній угоді нема. Там йдеться про залишкові суми, що мають бути використаними в останню чергу після побудови серії катерів та облаштування військово-морських баз.
Ба більше, у зазначену вище українсько-британську кредитну угоду закладено важливий принцип: спочатку гроші — на катери та бази, а якщо на ракети грошей залишиться замало, то їх завжди можна купити не в рамках наданого Україні кредиту, а за окремою статтею українського бюджету, чим, як і кредитом, опікуватиметься Кабмін.
По-друге, згадане в публікації шановане вітчизняне КБ «Луч» розробляло ракету «Нептун» не менше семи років. І це, враховуючи ще радянські напрацювання, досвід, а головне — прототипи цієї зброї. Розробка ж нової ракети — менших габаритів та інших ТТХ — могла б зайняти, за оцінками спеціалістів, «невідомо скільки часу». Якого в України, з огляду на «ворога у воріт», немає. Проте є унікальна британська пропозиція «тут і зараз».
По-третє, слід бути відвертими перед собою: ніхто з партнерів, окрім Великої Британії, ракети Україні не продає. І продавати не планує. Ба більше, британці пропонують не щось, що було у використанні, а найсучаснішу ракету, яку одночасно з Україною поставляють і на свої кораблі.
По-четверте, прості стартові консолі для британських ракет є універсальними та можуть бути закріплені на будь-якій палубі українських ВМС: це не ракетні шахти, а невеликі та зручні для монтажу та демонтажу конструкції.
Додамо, що британські ракети — це потужний політичний сигнал Кремлю та іншим партнерам, які сумніваються, чи продавати Україні «зброю проти російського агресора». Велика Британія не сумнівається.
Тож не варто сумніватись і в правильності (обґрунтованості) рішення уряду України та керівництва вітчизняного Міноборони, фахівці яких добре зважили переваги для нашої держави, що їх несе двостороння кредитна угода з Великою Британією.
