Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
У засіданні Північноатлантичної Ради – найвищого політичного органу НАТО, що наразі відбувається у столиці Латвії, беруть участь також Україна та Грузія. Його учасники, отримавши чергову порцію погроз від неспокійного білоруського сусіда, вкотре переконались в актуальності посилення заходів безпеки в Європі.
Коментуючи можливе вторгнення Російської Федерації в Україну, Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг попередив кремлівське керівництво про те, що «Росія заплатить високу ціну в разі повторного застосування сили проти України». Про це він заявив під час зустрічі міністрів іноземних справ у Ризі напередодні засідання Північноатлантичної Ради.
‒ Ви можете обговорювати вірогідність вторгнення: 20 чи 80 відсотків. Це не має значення, ‒ звернувся до журналістів очільник НАТО. ‒ Головне, нам потрібно бути готовими до найгіршого!
Напередодні саміту політичного керівництва НАТО в Ризі міністр оборони Республіки Білорусь Віктор Хренін заявив про наміри провести разом із Росією масштабні військові навчання поруч із кордоном України. Білоруські війська також планують невдовзі «прикрити південні кордони». Отже, військове керівництво країни-союзниці РФ спробувало «прикрити» ескалацію у кордонів із Україною та Євросоюзом.
Наступного дня, під час засідання Ради НАТО у Ризі, російський президент заявив у Москві про створення чогось подібного до військової інфраструктури НАТО у випадку розміщення її на українській території. Це, на думку очільника країни-окупанта, є «червоною лінією». Із ним в унісон президент Білорусі зі свого боку, звинувативши Україну у нібито «військовій агресії», заявив про тісний зв’язок двох союзних держав: економічний, юридичний, політичний.
Нагадаємо, що Олександр Лукашенко в інтерв’ю скандально відомому російському інформаційному агентству заявив, що готовий запропонувати російському президентові повернути ядерну зброю у Білорусь. Мова йшла, вочевидь, про радянський спадок – десятки зарядів до стратегічних міжконтинентальних ракет «Тополь» та понад тисячу тактичних ядерних боєголовок, що були виведені з білоруської території внаслідок підписання Мінськом Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.).
‒ Я переконаний, що ціна, яку Росія заплатить у разі чергової хвилі агресії проти України, буде дуже високою. Україна разом із партнерами працює над тим, щоб зупинити керівництво РФ від ухвалення хибних рішень», ‒ прокоментував сьогодні у Ризі офіційну заяву очільника НАТО Йенса Столтенберга міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. ‒ Ці заяви є публічним проявом грандіозної непублічної роботи, яка нині ведеться у Києві, Вашингтоні, Брюсселі, Берліні, Парижі та інших столицях задля координації спільного набору кроків. Йдеться про комплексний пакет стримування РФ, про який я говорю з перших днів ескалації».
Фото з відкритих джерел
Підготував Анатолій Бальчос
