Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Два роки тому, презентуючи ідею створення Центру психічного здоров’я і реабілітації ветеранів війни в державному закладі «Госпіталь ветеранів війни «Лісова поляна», його директорка Ксенія Возніцина зазначила, що нова структура має стати не лише унікальним закладом, де будуть повертати до нормального життя наших захисників, а й потужним методичним і тренінговим осередком для психологів і реабілітологів із різних куточків України.
За короткий період роботи колектив Центру своєю діяльністю довів, що слова з ділом у них не розходяться. Черговим підтвердженням активної методичної роботи став нещодавній випуск рекомендацій для сімейних лікарів «Посткомоційний синдром (наслідки «контузії») – автограф війни».
Методичний і тренінговий осередок
Систему обміну досвідом, навчання, підвищення кваліфікації фахівців, супервізії, моніторинг даних співробітники Центру почали створювати одразу після відкриття. Згодом колектив долучився до Проєкту ОБСЄ в Україні «Соціальна та психологічна реабілітації населення, що постраждало внаслідок конфлікту». У рамках цього заходу відбулось кілька циклів тренінгів для представників регіональних підрозділів Мінветеранів, працівників соціальної сфери та медичних закладів. Важко перелічити кількість семінарів, конференцій та просто ділових зустрічей, які організували та провели реабілітологи.
Наприкінці минулого року за Програмою НАТО з переходу з військової кар’єри на професійну цивільну Представництва НАТО в Україні колективом Центру було видано довідник «Невидимі наслідки війни». Його підготовлено на основі практичного досвіду роботи з ветеранами та членами їхніх родин, узагальнення наукового доробку та міжнародного досвіду з різних аспектів роботи з травмою та її наслідками.
На початку цього року запрацював тренінговий центр і нове відділення лікування стрес-асоційованих розладів. У відділенні ветерани зможуть пройти лікування розладів, пов’язаних із надзвичайною психологічною напругою, наслідками черепно-мозкових травм, контузіями.
Команда Центру переконана, що визначальну роль у відновленні мозкових функцій мають заходи, спрямовані на активне включення самого ветерана до роботи над собою і над невидимими наслідками війни: це готовність до психотерапії, тренування когнітивних навичок, тренування вестибулярної системи, регулярне залучення до фізичної активності, бажано спочатку під керівництвом фізичного терапевта, використання релаксаційних та інших вправ, використання гігієни сну, підходи до харчування та взагалі до способу життя. Цього літа колектив ще й організував та провів «АнтиКонтузіяFest» як доповнення комплексу реабілітації. У простих дружніх посиденьках із лікарями і психологами обговорювалися стани ветеранів, новітні форми реабілітації, що додавати до «класичного» лікування. Це відбувалось в ігровій невимушеній форм на території «Лісової поляни».
Як допомогти ветерану війни з посткомоційним синдромом?
І ось ще один крок у методичній допомозі колегам – вийшли з друку рекомендації для сімейних лікарів.
‒ Із ветеранами російсько-української війни, які щодня прибувають на реабілітацію в наш Центр, ми спілкуємось не лише про їхнє здоров’я та шляхи лікування, ‒ говорить директорка госпіталю «Лісова поляна» Ксенія Возніцина. – Розмовляємо на різноманітні теми: побутові проблеми, соціальний захист, сімейні справи. І майже кожний другий наш пацієнт зізнається, що стикається з симптомами, які притаманні постконтузійному синдрому, які невідомі сімейному лікарю. Нині ж сімейний лікар – це дуже важлива ланка медичної допомоги. Через нього проходить направлення до вузьких спеціалістів, на реабілітацію, робиться висновок щодо тимчасової непрацездатності.
За словами Ксенії Борисівни, не всі сімейні лікарі за різних причин обізнані з наслідками посткомоційного синдрому. Цій проблемі не надто приділяється уваги в навчальних планах майбутніх сімейних лікарів та й на етапах удосконалення кваліфікації. І це не дивлячись на те, що серед ветеранської спільноти проблема дуже поширена.
‒ Чимало є ветеранів, контузія яких у районі бойових дій не зафіксована, а надалі – й не проліковані її наслідки, ‒ констатує Возніцина. – Адже є випадки, коли ветеран війни приходить до сімейного лікаря і не може пред’явити жодного документу про зазнану на фронті мінно-вибухову травму, струс мозку, акубаротравму. Часто-густо вони самі не ідентифікують зазнану травму в районі бойових дій як проблему для свого здоров’я.
Ксенія Борисівна навела приклад із молодою людиною зі Львівщини. Хлопець потрапив до Центру з рідкісним нервово-м’язовим захворюванням, якому тільки-но встановлюється точний діагноз. Але паралельно з’ясувалося, що ветеран з 2014 до 2018 перебував на фронті, де й дістав контузію, про що навіть є запис у медичній книжці. Але у Львові якісь горе-лікарі порадили не звертати уваги на той запис і «тимчасове» запаморочення.
‒ Крім того, що у хлопця виявлено не досліджену хворобу, наслідки не вилікуваної контузії нині досить сильно проявляються, ‒ розповідає Возніцина. – Частими є запаморочення, через порушення функцій вестибулярного апарату помітною є втрата рівноваги, нестерпний головний біль. Крім того, він емоційно нестриманий, з втратою концентрації і пам’яті. Це все ознаки постконтузійного синдрому. На жаль, не всі усвідомлюють, що його лікування не обмежується «я приїду і прокапаюсь» та набором пігулок. Це досить копітка багатоетапна робота психологів, неврологів, невропатологів, реабілітологів та інших фахівців. Потрібен не лише час на відновлення роботи мозку, а й необхідно кожному ветерану війни працювати над собою. Як ми у спортзалі відновлюємо роботу м’язів, так само нейропластичність головного мозку треба підживлювати: працювати над пам’яттю, вивчаючи вірші, іноземну мову. Важливо багато читати, а потім написати на аркуші, що ти запам’ятав. Більше працювати недомінантною рукою – це теж дає мозку нові імпульси і покращує його роботу.
Головний лікар Центру також рекомендує не полишати занять фізкультурою, навіть якщо не минає головний біль. Прогулянки на свіжому повітрі, пробіжки на короткі дистанції, щадні вправи на тренажерах, із гантелями лише підуть на користь. А ще дуже корисно подорожувати – змінювати стиль життя, накопичувати позитивні враження.
‒ Ми знаємо, що через пандемію у сімейних лікарів велике навантаження і особливо немає часу читати великі тексти, ‒ зазначає Ксенія Возніцина. – Тому ми підготували невеличкий посібник, який дає конкретні відповіді на запитання: «Який механізм та визначення черепно-мозкової травми?», «Як розпізнати посттравматичний стресовий розлад?» і «Як допомогти?». Якщо сімейний лікар стикається з певними труднощами в оцінці стану ветерана війни і надання йому допомоги, то може зв’язатися з фахівцями Центру. На останній сторінці посібника є наші контакти.
У планах команди Центру – подальший розвиток і пошук новітніх підходів і методів лікування та реабілітації. На порядку денному ‒ облаштування по-справжньому ефективного сучасного лікувального простору для наших захисників. А з урахуванням, що ветеранські простори створюються в багатьох містах України, фахівці «Лісової поляни» мають намір наступного року провести конференції-тренінги з надання методичної допомоги регіональним ветеранським організаціям.
