У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
27 листопада — День пам’яті жертв Голодомору
Щорічний День пам’яті жертв Голодомору 1932‒1933 років відзначатиметься у суботу, 27 листопада. Загальнонаціональні заходи та інформаційна кампанія розпочалися ще за кілька тижнів до цього дня.
Нагадаємо, що акт геноциду українського народу здійснений радянським та партійним керівництвом через організацію штучного масового голоду, жертвами якого стали мільйони українців на території Української СРР та Кубані. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, очільники ВКП(б) та уряду СРСР запровадили «насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення». У 2006 році визнання Голодомору 1932‒1933 років геноцидом українського народу закріплене Законом України, а 2010-го постановою Апеляційного суду Києва винними в організації Голодомору визнані Сталін, Молотов, Каганович та інші керівники радянської імперії.
Цьогорічна інформаційна кампанія до 88-х роковин Голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих. Тож організатори відзначення Дня пам’яті розмістили вуличну соціальну рекламу «Пам’ять, що рятує: голоси правди», 18 листопада відбулася публічна дискусія про демографічні втрати України внаслідок Голодомору, 23 листопада проведуть круглий стіл: «Як говорити з дітьми про Голодомор» тощо.
До кампанії долучаються й закордонні українські діаспори та інші люди й організації, які нас підтримують: наприклад, 16 листопада пам’ять жертв Голодомору вшанувала діаспора в Лос-Анджелесі, у Вашингтоні відкрилась унікальна виставка «Голодомор: очима українських художників», у Німеччині та інших країнах з ініціативи посольств України проводиться Місяць пам’яті про жертв Голодомору 1932‒1933 років та багато іншого.
Окрім загальнонаціональних та закордонних заходів, роковини Голодомору вшановують і спеціалізовані заклади. Насиченими на події стали останні тижні для Інституту дослідження Голодомору, який від 2018 року займається науковими дослідженнями з історії Голодомору та масових штучних голодів (1921‒1923 і 1946‒1947 років). У бесіді з журналістами АрміяInform директорка Інституту пані Світлана Маркова, зокрема, порадила відвідати Національний музей Голодомору-геноциду, де проводиться дуже цікава реекспозиція — ґрунтовне оновлення виставлених матеріалів.

— Реекспозиція надзвичайно змістовна, вона емоційна, але й наукова, — розповідає докторка історичних наук. — Її варто взагалі переглянути усім українцям!
Науковий напрямок діяльності Інституту зумовлює заходи, які організовують його працівники до Дня пам’яті жертв Голодомору. За словами Світлани Василівни, нинішній період інформаційної кампанії розпочався ще у вересні — з тематичного форуму, далі була згадана реекспозиція музею, прямі ефіри, вебінари, подкасти тощо. Тижні перед Днем пам’яті теж присвячені масовим заходам.
— 22 листопада, у вівторок, у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться презентація безплатного навчального посібника для вчителів «Голодомор 1932‒1933 років — геноцид української нації», — повідомила Світлана Маркова. — 25 листопада, в п’ятницю, в онлайн-режимі триватиме V Міжнародна науково-практична конференція «Інтердисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду»…
Крім того, Музей залучається до акції «Запали свічку», але проводить й власну акція — спрямовану на збір свідчень, фото та відеоматеріал про часи Голодомору: «Ми хочемо сконцентрувати спогади в єдиному місці, поки це ще можливо зробити», — ділиться планами Світлана Володимирівна.
27 листопада о 16:00 запали свічку пам’яті й у своєму вікні!
Фото: Дмитро Юрченко
@armyinformcomua
Президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь Михайла Федорова та розраховує, що парламентарі вже наступного тижня підтримають його кандидатуру на посаду Міністра оборони України.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміни у складі Ставки Верховного Головнокомандувача.
Два ворожі човни та вісім окупантів знищили оператори БПЛА 40-ї окремої бригади берегової оборони.
У суботу, 10 січня, російські війська скинули на місто Слов’янськ керовану бомбу потужністю 250 кг, які влучила на приватне подвір’я.
До війни підготовка військового льотчика в Україні тривала п’ять років і завершувалась магістратурою. Сьогодні модель інша: чотири роки бакалаврату плюс спеціалізація в бойових бригадах.
Ситуація на півдні України залишається складною, за минулу добу на Гуляйпільському та Олександрівському напрямку зафіксовано 47 бойових зіткнень. Активно працює ворожа авіація.
Оператор розвідувальних БПЛА
від 21000 до 120000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…