ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Як об’єднання ветеранських організацій Дрогобиччини проблеми захисників вирішує

Прочитаєте за: 11 хв. 10 Листопада 2021, 16:34

Людина повертається з війни… Втім, ще якийсь час війна живе в людині. Після фронту загострюється  почуття справедливості. Інколи з’являється образа на суспільство, яке вона захищала. Здається часом, що ніхто не звертає уваги на її жертву. Людина не принесла з війни великих статків. Ну, може, контузію, поранення чи посттравматичний синдром, що не дає спати по ночах. Людину не розуміють цивільні, і вона починає шукати зв’язки із такими ж людьми, щоб бодай поговорити, або вирішити якісь життєві негаразди. Самому важко…

Власне, у такий спосіб і з більш-менш тотожною мотивацією утворилась більшість ветеранських громадських організацій, які нині є чи не в кожному населеному пункті України. Десь вони більші, десь включають у себе всього з десяток активних членів. Утім, основне завдання кожного такого об’єднання  —щоби голос ветерана був почутий суспільством і владою. І не просто почутий, але й була якась на то реакція. Часом, члени ГО-шок (громадських організацій — Авт.), аби достукатись до можновладців, змушені годинами вичікувати  в чергах у приймальнях.

У Дрогобичі на Львівщині ветерани АТО/ООС добилися того, аби про їхні проблеми не лише чули, але й вони самі були дотичні до їхнього розв’язання

Утім, у Дрогобичі на Львівщині ветерани АТО/ООС добилися того, аби про їхні проблеми не лише чули, але й вони самі були дотичні до їхнього розв’язання на рівні місцевої влади. У 2021 році в цьому місті запрацювала унікальна за своєю суттю «Рада учасників АТО/ООС та членів сімей загиблих учасників АТО/ООС при Дрогобицькому міському голові».

Про те, як робота ради змінила «градус» в комунікації ветеранів АТО/ООС та владних інституцій, спілкуємось із Олегом Кіндратівим заступником голови цієї новоутвореної ради при міському голові та очільником ГО «ВСВ АТО «Дрогобиччина».

Довідково. Олег Кіндратів майор. Задовго до російсько-української війни  проходив службу у військах Цивільної оборони України. У 2014 році став «начхімом» 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області «Воля».  Поранення та мінно-вибухову травму дістав 5 вересня 2014 року поблизу населеного пункту Весела Гора на Луганщині. До слова, сталося це в день підписання перших Мінських угод. Демобілізований, звільнений з лав ЗСУ. Втім, сам себе «списувати» не збирався: майже відразу включився в роботу із соціалізації побратимів-учасників АТО. У липні 2017 року обраний головою громадської організації «Ветеранська спілка воїнів АТО «Дрогобиччина».

З його слів, у Дрогобицькій територіальній громаді наразі налічується близько 450 ветеранів російсько-української війни, а разом із тими, хто продовжує свою службу, — майже 1000 учасників бойових дій! І це тільки Дрогобицька ОТГ. А в Дрогобицький район Львівщини входить п’ять таких ОТГ! З них активний «кістяк» активістів-дрогобичан — близько сотні. І, власне, з півтора десятка різних об’єднань та спілок, які поєднують і людей із бойовим досвідом, і членів родин загиблих воїнів.

У Дрогобицькій територіальній громаді наразі налічується близько 450 ветеранів російсько-української війни, а разом із тими, хто продовжує свою службу, майже 1000 учасників бойових дій!

Коло проблемних питань, з якими ветеранські організації звертались до посадовців, можна узагальнити: проблеми з медициною, соціально-адаптаційні та фінансові потреби, робота в рамках військово-патріотичного виховання молоді, увічнення пам’яті полеглих тощо.

Ветеранів здебільшого турбують проблеми з медициною, соціально-адаптаційні та фінансові потреби, робота в рамках військово-патріотичного виховання молоді, увічнення пам’яті полеглих тощо.

— Ми тривалий час намагалися консолідувати зусилля ветеранських спільнот. Зрештою, цього року вдалося досягнути того, аби всі спілки, об’єднання, організації, що діють в нашій ОТГ, отримали представницький голос в межах ради, — розповідає Олег Євгенович. — Чому це важливо? Бо в такий спосіб цілком реально не просто проговорювати, але й вирішувати проблеми ветеранського середовища. Ті, які ми не здатні залагодити власними силами.

Слід зазначити, що в діяльності цього органу беруть участь і діючі військові та представники інших силових структур.

— Колегіально вирішили, що діалог потрібно вести не лише про проблеми колишніх захисників, але й з урахуванням інтересів діючих військових та силовиків. Тому разом з нами на засідання ходять представники підрозділу Збройних Сил України, Нацполіції, ДСНС тощо. Говоримо не тільки про адаптацію до мирного життя. Хоча й про різні грані цього процесу також. Але, до прикладу, і про персональну підтримку воїнів АТО/ООС  чи їхніх родин. Можемо напряму поставити запитання функціонерам, які відповідають в місті за охорону здоров’я, соцсектор, земельні питання тощо. «Крутити» чи відмовчуватись у такому разі посадовці не мають змоги, — говорить він.

Засідання відбуваються регулярно — раз на місяць. І перші конструктивні зрушення, які можна занести в актив цього зібрання — врегулювання медичного обслуговування ветеранів АТО/ООС, які мешкають у Дрогобичі та навколишніх населених пунктах, що стали частиною ОТГ.

Перші конструктивні зрушення  врегулювання медичного обслуговування ветеранів АТО/ООС, які мешкають в Дрогобичі та навколишніх населених пунктах, що стали частиною ОТГ.

— Ми винесли на порядок денний одного із засідань досить болючу тему, — розповідає Олег Євгенович. — Адже учасники АТО/ООС часто під час  звернень до медиків та безпосередньо в лікувальні заклади міста не вказують, що вони належать до пільгових категорій населення, тож стоять у чергах, стикаються із труднощами в отриманні тієї чи іншої довідки тощо. Дехто скаржиться, що не одразу може знайти спільну мову із медиками, оскільки є наслідки ПТСР. Окрім цього, учасники АТО часто просто не знають про перелік медичних програм, котрі реалізовує місто для підтримки військових та ветеранів. Аби остаточно розставити крапки над «і», запросили керівника міського відділу охорони здоров’я, керівників клінік, що є в Дрогобичі та найближчому до нас Стебнику.

Як виявилось, добре, що це зробили — отримали офіційне та розгорнуте пояснення медиків про те, що в Дрогобичі з місцевого бюджету кошти скеровують на медичні програми з підтримки учасників АТО/ООС. Це програми пільгового забезпечення медикаментами учасників АТО, програма зубного протезування і терапевтичної стоматології тощо. Місто виділяє на рік певний фінансовий ресурс. Щоправда, не безмежний. До прикладу, є статистика щодо того, скільки в Дрогобичі витрачено на лікування зубів для учасників АТО. Хто стикався з проблемою, підтвердить, що цей напрямок медичних послуг у фронтовиків дуже затребуваний. Упродовж 2014–2021 років працівники КНП «Дрогобицька міська стоматологічна поліклініка» провели стоматологічне лікування 354 учасників АТО/ООС на загальну суму 752, 9 тис. грн. Торік місцевий бюджет ухвалив Програму супроводу надання спеціалізованої стоматологічної ортопедичної допомоги учасниками АТО/ООС з фінансовим ресурсом на 150 тисяч гривень на рік, що надало змогу провести ортопедичне лікування 38 особам. На 2022 рік у місцевий бюджет з метою якісної реалізації програми супроводу надання спеціалізованої стоматологічної ортопедичної допомоги учасникам АТО/ООС прогнозується закласти кошти вже на суму 300 тисяч гривень!

— Враховуючи ціни в приватній стоматології, а також і ціни в роздрібних аптечних пунктах, така інформація про існування медичних пільгових програм точно не буде зайвою, — каже Олег Кіндратів. — До того ж ми досягли домовленості про те, що інформування учасників АТО/ООС про медичні програми та відповідно медичну підтримку їхнього здоров’я буде більш системним. Зокрема, готуються до друку брошури із переліком усіх безкоштовних медичних послуг у місті, а також — перелік пільгових соціальних аптек, які є учасниками програми з отримання по пільгових рецептах ліків для ветеранів війни. Будемо розповсюджувати їх серед побратимів. Особливо тих, які живуть у сільській місцевості і не мають сталого доступу до інтернету.

До слова, за наслідками цього засідання, лікарі медзакладів ОТГ Дрогобича отримали інструкції щодо спілкування з учасниками АТО/ООС, що потрапляють до них на прийом. Зокрема, для лікарів створять базу із контактів відповідальних осіб, яким слід зателефонувати та повідомити про ушпиталеного. Також при Раді ветеранів АТО/ООС створюють Благочинний фонд, який акумулюватиме кошти на вирішення різних проблемних питань ветеранського життя, зокрема, і, за можливості, покриватимуть витрати на  лікування демобілізованих бійців, що потрапили в лікарні міста. Адже далеко не всі учасники АТО/ООС нині можуть за фінансовим станом дозволити собі дорого вартісне лікування.

При Раді ветеранів АТО/ООС створюють Благочинний фонд, який акумулюватиме кошти на вирішення різних проблемних питань ветеранського життя, зокрема, і, за можливості, покриватимуть витрати на  лікування демобілізованих бійців, що потрапили в лікарні міста.

— Однією з переваг прямого спілкування ветеранської спільноти та чиновників є те, що ми не прагнемо «заговорити» проблему. Навпаки, нашим завданням завжди є пошук компромісних рішень і якнайшвидше врегулювання того чи іншого питання, яке постає перед нами, — зазначає Олег Кіндратів. — Напевно, через таку динаміку ми стали цікавими для наших колег з інших міст та областей, а також і представників керівництва Мінветеранів.

Тут слід додати, що на базі Дрогобича кілька місяців тому відбувся навчальний візит, у якому брали участь представники ветеранських ГО з Дніпра, Донецької, Житомирської, Запорізької та Луганської областей. Вони приїздили в супроводі радниці міністра у справах ветеранів Ольги Данилової та ще низки посадовців цього відомства. Вивчали досвід соціалізації ветеранів АТО/ООС, знайомились із місцевими програмами медико-психологічної реабілітації, взаємодією місцевого самоврядування та ветеранської спільноти.

І якщо вже мова зайшла за соціально-психологічну реабілітацію воїнів АТО/ООС та членів їхніх родин, то дрогобицька конгломерація тут насправді може показати приклад. Олег Кіндратів показав список, у якому понад тридцять пунктів. Все це — заходи для ветеранів російсько-української війни та їхніх родин, які сплановані, а більшість вже й реалізовано у 2021 році, враховуючи навіть суворі карантинні обмеження.

І якщо вже мова зайшла за соціально-психологічну реабілітацію воїнів АТО/ООС та членів їхніх родин, то дрогобицька конгломерація тут явно може показати приклад. Основна «фішка» це постійна активність.

Зі слів керівника ветеранської ГО, основна «фішка» — це постійна активність. Саме її, як виявилось, бракує колишнім захисникам. До речі, переважна більшість заходів для ветеранів — рекреаційні родинні виїзди. Туристичні походи для ветеранів, які можуть за станом здоров’я здійснювати піші тури. Благо — Дрогобиччина відома туристичними маршрутами. Та й Карпати недалеко.

До прикладу, на 30-річчя Незалежності України дрогобицькі ветерани АТО/ООС гуртом встановили на схилі Говерли кам’яну таблицю на честь ювілею української державності та вшанування подвигів побратимів, які віддали життя за Україну. Олег Кіндратів був одним із організаторів цього екстремального підйому. Плиту з написом, що важила майже центнер, несли в гори на руках. А брали участь у підйомі близько 30 ветеранів російсько-української війни. Нещодавно українські захисники разом із родинами відвідали всесвітньо відомий марійський центр у Зарваниці — місце яке об’єднує людей в єдину молитовну спільноту, дарує відчуття підтримки.

Дрогобицьким ветеранам дуже пощастило мати власного капелана. Та ще й якого Народний Герой України отець Тарас Коцюба. Той самий із позивним «Падре», що  відзначився своїм духовним подвигом у часи найзапекліших боїв на Сході України у 2014–2015 роках.

Слід відмітити, що дрогобицьким ветеранам дуже пощастило мати власного капелана. Та ще й якого — Народний Герой України отець Тарас Коцюба. Той самий із позивним «Падре», що відзначився своїм духовним подвигом у часи найзапекліших боїв на Сході України у 2014–2015 роках.

— Дрогобич — друге за чисельністю мешканців місто на Львівщині. Отже, гостро стоїть питання і забезпечення ветеранів житлом, і покращення житлових умов. Та й виділення землі також. Наведу факти, що з 2017 року і до сьогодні 11 воїнів та три сім’ї загиблих військових отримали грошову компенсацію за житло або оселі відповідно до державних програм. Станом на 2021 рік Дрогобицькою міською радою надано близько 450 дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд учасникам АТО/ООС та членам сімей загиблих/померлих учасників АТО/ООС. Це небагато. Оскільки попит значно більший за наявні можливості. Тут вже будемо думати всі разом. Вивчаємо наразі досвід колег з інших міст та регіонів, де ситуація із квадратними метрами для ветеранів російсько-української війни більш оптимістична. Цікавий досвід колег з Прикарпаття. Тож будемо радитись. Бо рада для цього і створена — шукати можливості, — відзначає Олег Кіндратів.

Учасники АТО/ООС Дрогобиччини сподіваються, що їхня ініціатива щодо комунікації з органами влади на місцях буде сталою. Тим більше, що вони не вимагають для себе жодних преференцій понад те, що і так гарантовано їм законами держави. Однак люди, які вже захищали країну на фронті, прагнуть, аби й у тилу був порядок, розуміння та відповідальність. І не лише  стосовно  військових, а й усіх громадян!

Фото автора та з архіву Олега Кіндратіва

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook