Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
У ракетній бригаді «Свята Варвара» Сухопутних військ Збройних Сил України, що дислокується на Хмельниччині, проходять службу справжні професіонали, котрі пов’язали своє життя з військом. Серед них молоді за віком, але вже досвідчені офіцери – майори Ростислав Карпуша та Андрій Ковалик. Вони товаришують ще з курсантських років навчання в одній групі у Національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Ростислав Карпуша став першим чоловіком у своїй родині, котрий захотів пов’язати своє життя з армією. Після дев’ятого класу хлопець вирішив спробувати свої сили у Запорізькому військовому ліцеї. Навчання, військова дисципліна і майбутні перспективи захопили юнака, і він вступив на навчання до Львова.
– Обрав факультет ракетних військ і артилерії, і жодного разу про це не пошкодував, – каже Ростислав.
В обох друзів підростають семирічні донечки.
Андрій Ковалик виріс у родині військового. Тривалий час разом із батьками жив у Севастополі, згодом у Житомирі, куди перевели батька. Мав можливість навчатись вдома, у Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова, але теж вибрав Львів.
Ще під час навчання в академії хлопці кілька разів були в бригаді «Свята Варвара» на стажуванні. І коли прийшла пора, були одностайні у своєму виборі. У бригаді проходило службу багато досвідчених офіцерів, котрі на перших порах допомагали молодим офіцерам опанувати грізну високоточну зброю.
Російсько-українську війну друзі зустріли на посадах начальників обслуг пускових установок. У найзапекліші часи відбиття російської агресії, влітку та восени 2014 року, вони разом зі своїми побратимами активно, а головне результативно, підтримували піхоту.
– Нас використовували як останній і важливий «аргумент» командування, коли потрібна була точна, майже ювелірна робота по враженню ворожих колон і певних важливих об’єктів, – пригадує Андрій.
Діяти тоді молодим офіцерам і їхнім бойовим товаришам приходилось у такій обстановці, котра кардинально відрізнялась від різних довоєнних навчань і тренувань. Під час висування на стартові позиції потрібно було враховувати все: і те, що теоретично в кожному селі були ворожі коригувальники, і що в кожній випадковій автівці на селищній дорозі могли зустріти прихильників «руського миру», які б негайно поінформували про пересування армійської техніки. Окрім того, чіткої лінії фронту не було, і ворожі ДРГ могли відстежувати і серйозно перешкодити ракетникам виконувати бойове завдання. Тому на кожний виїзд командири дивізіонів ретельно аналізували і визначали маршрут руху та вибирали стартові позиції для пусків. Діяли максимально оперативно, скорочуючи час на бойове розгортання пускових установок.
– Життя підтвердило правильність наших маневрів, про що говорить відсутність втрат у наших підрозділах, – зазначає Ростислав.
– Кожне поставлене командуванням завдання ми виконали на «відмінно», маємо практичне підтвердження усіх наших успішних дій, – каже Андрій.
Офіцери, чиє командирське становлення припало на роки війни, набули величезного бойового досвіду і тепер обіймають відповідні посади. Андрій Ковалик нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а Ростислав Карпуша став командиром дивізіону. Вони навчають своїх підлеглих всього, чого знають і вміють самі. І хоч їхня грізна зброя вже тривалий час не застосовується в районі ООС, ракетники постійно тренуються і готові до виконання бойових завдань. Під час тренувань та навчань обслуги пускових установок відточують злагодженість своїх дій, а командири, відповідно, вміло координують всі ці процеси.
Майори знають, що піт артилеристів і ракетників, пролитий на полігонах та навчальних місцях під час тренувань, рятує кров піхоти в реальній бойовій обстановці.
Фото автора та з архіву офіцерів
@armyinformcomua
Офіс генерального прокурора завершив розслідування ще одного воєнного злочину російських загарбників.
З початку контрнаступальної операції Сил оборони в районі Добропілля російські загарбники втратили там вже понад 12 тисяч своїх військових.
Українському захиснику з бригади «Форпост» довелося двічі зазирнув в обличчя смерті, проте, попри отримані поранення він повернувся до лав Сил оборони.
У Новоторецькому бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» влаштували успішну засідку на ворожу штурмову групу. Вони дочекалися, поки четверо окупантів зберуться разом, після чого знищили їх вогнем зі стрілецької зброї та FPV-дронами.
У середу, 8 жовтня, Кабінет міністрів спрямував понад 36 млрд гривень на потреби Міністерства оборони.
Правоохоронні органи викрили на Волині організаторів ще однієї схеми з незаконного переправлення за кордон військовозобов’язаних чоловіків.
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…