Він чітко усвідомлював характер та наслідки своїх дій, скерованих на підрив боєздатності частин та підрозділів Сил оборони України. Суд засудив громадянина України до 5 років…
Якщо залишити осторонь політичні аспекти, то звільнення України з військової точки зору є низкою як вдалих, так і не зовсім 11 стратегічних та 4 фронтових операцій.
Звільнення України почалося 18 грудня 1942 року, коли війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова вибили окупантів із села Петухівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня було звільнено й деякі інші населені пункти Міловського району.
Довідково. У ході звільнення України з грудня 1942 року по кінець жовтня 1944-го радянські війська провели 15 наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 р.), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 р.), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 р.), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 р.).
Свого апогею битва за Україну досягла в період з осені 1943 до осені 1944 років. Саме на її території в цей період була зосереджена приблизно половина діючої Червоної армії.
Фактично звільнення Української Радянської Соціалістичної Республіки від нацистських окупантів почалося після перемоги у Курській битві (5 липня – 23 серпня 1943 р.), що відкрила можливість наступу на південній ділянці радянсько-німецького фронту. Вже 23 серпня 1943 року був остаточно звільнений Харків, який до того не раз переходив з рук у руки і був сильно зруйнований під час попередніх боїв за місто.
Під час Донбаської наступальної операції (13 серпня – 22 вересня 1943 року) війська Південного фронту (генерал армії Родіон Малиновський) прорвали німецьку оборонну позицію по річці Міус («Міус-фронт») і звільнили найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня — місто Сталіно (Донецьк). Рухаючись паралельно, війська Південно-Західного фронту (генерал-полковник Федір Толбухін) 22 вересня відкинули фашистів за Дніпро на ділянці Дніпропетровськ – Запоріжжя. В результаті наступу Червоної Армії німецьке командування було змушене наказати відступати з Кубані через Керченську протоку у Крим, де німецьке угруповання перебувало, не беручи участі в осінньо-зимовій кампанії 1943-1944 років, до квітня-травня 1944 року, коли було повністю знищено.
Втрата Донецького вугільного басейну завдала великого удару економіці Німеччини, Радянський Союз, навпаки, отримав у 1944 році 21,1 млн тонн вугілля.
Після форсування Дніпра Червоною Армією 14 жовтня 1943 року було звільнено місто Запоріжжя, а 25 жовтня — Дніпропетровськ. 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту (генерал армії Микола Ватутін) звільнили столицю України — Київ.
Після форсування Дніпра Червоною Армією 14 жовтня 1943 року було звільнено місто Запоріжжя, а 25 жовтня — Дніпропетровськ. 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту (генерал армії Микола Ватутін) звільнили столицю України — Київ.
Взимку – навесні 1944 року настала черга Правобережної України, продовження наступу 1-го Українського фронту привело до звільнення території Житомирської області, більшої частини Київської області, частини Вінницької та Рівненської областей. Оперативна ситуація, що склалася, дозволила військами 1-го і 2-го Українських фронтів (командувач 2-м Українським фронтом генерал армії Іван Конєв) з 24 січня по 17 лютого 1944 року в районі Корсунь-Шевченківського оточити й розгромити 10 німецьких дивізій. Противник втратив убитими, зниклими безвісти та полоненими понад 40 тисяч осіб, убитий був і німецький командувач генерал Вільгельм Штеммерман.
Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. 2 лютого було звільнено від окупантів Луцьк та Рівне, а внаслідок подальшого наступу — Проскурів (нині — Хмельницький), Тернопіль, Вінниця.
Наприкінці січня на початку лютого 1944 року війська 3-го Українського та 4-го Українського фронтів звільнили від фашистів Нікополь. Райони Нікополя та Кривого Рогу багаті на марганцеві та залізні руди, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Це завдало ще одного серйозного удару по економіці Німеччини та можливості її нарощувати випуск військової техніки.
У березні-квітні звільнили Кам’янець-Подільський та Чернівці. Радянські війська вийшли у передгір’я Карпат. Не зупиняючись на досягнутому, війська 2-го Українського фронту провели один з найуспішніших наступів — Умансько-Ботошанську операцію, в якій за місяць боїв радянські війська в умовах роздоріжжя і бездоріжжя пройшли на захід понад 300 кілометрів і 26 березня 1944 року першими в Червоній Армії перейшли державний кордон, вступивши на територію Румунії.
Водночас війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, під час якої було звільнено Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одесу (10 квітня). Німецько-румунські війська з величезними втратами відступили на територію Румунії.
Улітку та восени 1944 року завершилося звільнення території УРСР від німецько-фашистських загарбників. У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Ясько-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій до кінця жовтня 1944 року останні окуповані гітлерівцями території України були звільнені радянськими військами. 28 жовтня 1944 року німці були вибиті з Чопа та Ужгорода.
Під час війни близько 2,5 млн воїнів-українців було нагороджено орденами та медалями, понад 2 тис. воїнам присвоїли звання Героя Радянського Союзу.
Під час війни близько 2,5 млн воїнів-українців було нагороджено орденами та медалями, понад 2 тис. воїнам присвоїли звання Героя Радянського Союзу, з них тричі цього звання удостоєно Івана Кожедуба, двічі — Дмитра Глінку, Сергія Супруна, Олександра Молодчого, Павла Тарана. Героями Радянського Союзу стали 97 українських партизанів та підпільників, з них Сидір Ковпак та Олексій Федоров — двічі. Близько 4 тис. радянським воїнам-представникам 40 національностей СРСР було присвоєно звання Героя Радянського Союзу за мужність та відвагу, виявлені під час боїв за визволення території України.
