Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
У селі Кукавка Могилів-Подільського району на Вінниччині відбулося відкриття пам’ятника «Воякам Армії УНР». Меморіальний знак встановили на місці перепоховання вояків Армії УНР, які загинули 1920 року в бою з більшовиками. Українські Герої віднайдені та ексгумовані у 2018 році під час спільної пошукової експедиції Українського інституту національної пам’яті та меморіально-пошукового центру «Доля».
…Восени 1920 року на Поділлі точились останні сутички регулярної Армії УНР з більшовиками. Усе літо тривали жорстокі бої, і станом на осінь українська армія відновила свій вплив на значній території Поділля. У жовтні того ж року було оголошене перемир’я і українці готувались до наступу. Проте більшовики, отримавши від своєї розвідки інформацію про контрнаступ українців, зуміли випередити на один день українську військову операцію й завдали удару на випередження. Більшовики змогли прорвати лінію оборони українців, яким забракло сил і ресурсів. Частини Армії УНР змушені були відступати. Попри це запеклі бої, які точились на теренах Поділля, дали основним силам українського війська змогу організовано відійти до річки Збруч та перейти через неї на територію Польщі.
— Саме тут, між Вендичанами та Кукавкою, відбувся один із кровопролитних боїв, у якому загинули 19 хлопців віком від 18 до 22 років із 3-го кінного полку 3-ї Залізної дивізії Армії УНР, — розповів начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП Богдан Галайко. — Свідками цієї лютої розправи стали хлопчики-пастухи, які переповіли своїм батькам й селянам про трагедію.
Наступної доби мешканці села поховали загиблих вояків УНР у братській могилі на полі між Кукавкою і Тарасівкою, а місцевий житель Ісак Драбатий встановив згодом кам’яний хрест і нагробок з надписом про трагедію. Варто зауважити, що більшість з цих хлопців були місцевими мешканцями, які добровольцями пішли в Армію УНР відстоювати незалежну Україну. Адже вони добре відчули на собі всі «блага» совєцької влади.
За словами Святослава Шеремета, директора КП «Доля», стан останків, ексгумованих і перепохованих три роки тому, свідчить про зухвалість більшовиків під час страти, адже воїнів УНР більшовики просто порубали шаблями…
— Надзвичайно важливо сьогодні, коли восьмий рік триває російсько-українська війна, відновлювати пам’ять про цих хлопців. Адже вони, як і сучасні захисники, боролись за ті самі цінності: незалежність, суверенітет і цілісність Української держави, — додав Богдан Галайко.
Меморіальна композиція скульптора Миколи Крижанівського являє собою дві кам’яних стели: ліворуч викарбувана анотація про історичну подію, праворуч — традиційний петлюрівський хрест, який символізує перемогу української зброї. Заходи з відкриття пам’ятника проходили за координації групи цивільно-військового співробітництва Командування Повітряних Сил ЗСУ та у супроводі військового оркестру Центру військово-музичного мистецтва ПС України.
