«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
В один зі сприятливих за погодними умовами вересневих днів пошуковці житомирської громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» відпрацьовували в Лугинському районі області місцеву легенду про закопаних червоноармійців. Такі легенди є чи не в кожному українському селі, й іноді пошуки виявляються результативними, а подекуди — зовсім марними. Цього разу, як розповів журналістові АрміяInform активіст «Пошуку» Вадим Баранівський, пів дня пошуковцям не потрапляло нічого, крім побутового сміття. Вони вже майже втратили надію щось знайти, розуміючи, що найімовірніше легенда так і залишиться легендою. Втім, перш ніж припинити пошукові роботи, вирішили спробувати ще старий перевірений метод шурфування землі, і він допоміг!
— У ймовірному місцеперебуванні солдатів ми прокопали траншею завдовжки 5-7 метрів і завширшки 40 сантиметрів, аби впевнитись на 100 %, є там хтось чи немає, — розповідає пошуковець. — Інтуїція не підвела, і за кілька метрів на глибині всього лише 30 см з’явилася перша кістка. За 10 хвилин в іншому кінці шурфу — ще одна. Було вирішено розширити ями.
У процесі розкопок пошуковцям траплялися алюмінієві люверси від німецьких та шкіряні — від радянських плащ-наметів. На шиї одного з солдатів виявився алюмінієвий жетон з номером підрозділу та особистим номером бійця. Стало зрозуміло, що в ямах лежать солдати Вермахту.
Першого дня вдалося розкопати рештки 6 солдатів. Двоє лежало поодинці, один на спині, другий на животі, інші четверо лежали в ямах по двоє. Один із солдатів мав два зубні протези… На всіх — 3 жетони.
Продовжити роботу погода дозволила лише тепер, за два тижні після перших знахідок.
— На початку дня продовжили шурфи праворуч і ліворуч, — продовжує розповідь Вадим Баранівський. — З одного боку знайшли двох солдатів в одній ямі, з іншого боку шурфу — ще чотирьох. Солдати при собі мали особисті речі, серед яких — кілька гребінців, люстерко, хлорниці та лозантинниці, чорнильна ручка, складаний ніж, гумка та точилка для олівців, презервативи. При одному з солдатів були залишки гаманця, в якому лежали квитки на театральну виставу в польському місті Бітом (нім. Beuthen), при іншому — свисток та німецька нагорода Залізний хрест 2-го класу, найімовірніше солдат отримав її за Польську кампанію.
Загалом за два дні роботи на місці було виявлено 12 солдатів Вермахту і 9 жетонів. Про свою знахідку пошуковці повідомили представнику Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями (так звану організацію Фольксбунд) і підготували відповідну документацію для подальшого передавання решток солдатів для перепоховання на збірному німецькому військовому кладовищі.
