Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Він врятував життя не одному десятку українських воїнів. Був одним із оборонців ДАПу — «кіборгів», які надлюдськими зусиллями тривалий час утримували символ стійкості українського війська. 28 вересня 2014 року в запеклому бою, відбиваючи атаки противника, прикривав відхід побратимів з терміналу майже зруйнованого летовища, загинув від прямого влучення з гармати танка.
Довідково.
Капітан Збройних Сил Сергій Колодій — командир танкового підрозділу батальйонно-тактичної групи 93-ї ОМБр. З 4 серпня 2014-го зі своєю ротою боронив Донецький аеропорт, за кілька днів до того визволивши Авдіївку та Піски, що згодом стали опорним пунктом наших сил, через який здійснювали ротацію та постачали провізію і боєприпаси захисникам аеропорту. Серйозний, принциповий, професійний. Як командир роти Сергій Колодій не раз сідав на місце механіка-водія, виводячи підрозділ в атаку на ворога. 28 вересня 2014-го він прийняв свій останній бій…
Читайте також: Останній рубіж капітана Колодія
Про подвиг капітана Колодія зняли одну із серій документального серіалу «Живі мрії. АТО. Історії героїв в обличчях».
Фільм за жанром є портретним — тут життєві історії та мрії українських захисників, які боролися і віддали життя за територіальну цілісність України.
Об’єднує він шість частин — серій. Кожна серія — окрема історія про окремого героя, полеглого за Україну.
— Перша серія — фільм під назвою «Боєць і балерина», присвячений Денису Волочаєву — Герою України, спецпризначенцю СБУ. Цю серію вже представили публіці минулого тижня. Це історія вибору, мужності та великого кохання. А ще — історія однієї мрії, яка залишалася нездійсненою довгі роки. Другий фільм — про жінку військовослужбовця, яка однією із перших пішла захищати Україну на війну і загинула. Історії Сергія Колодія присвячена третя серія стрічки. Так збіглося, що вона вийде у прокат невдовзі після роковин загибелі і що якраз у цей період мрію полеглого героя вдалося втілити у життя, — розповіла авторка стрічки Ірина Коваль.
За її словами, проєкт «Живі мрії» по своїй суті — унікальний, адже покликаний не просто розказати про історію героїзму та відданість країні наших захисників, а ще й втілити їхні особисті мрії, щоб хоч у такий спосіб віддячити їм за службу на варті нашого спокою.
— Це перший за всю історію України проєкт, створений для того, щоб ми могли завершити те, про що мріяли наші захисники, але не встигли зробити на цій землі за життя. Цим ми віддаємо їм шану, а також розповідаємо людям, які живуть в Україні, але іноді забувають про те, що тут триває війна, про те, що люди, які здійснили той чи інший подвиг, живуть серед нас, що вони так само будували плани, мали свої сім’ї, свої захоплення і мрії, але в якийсь момент у своєму житті прийняли рішення і цим самим стали героями. Ми переконані, що героями не народжуються, ними стають. На конкретних прикладах ми показуємо, як це відбувається: як від самого дитинства формується характер воїна, гартується мужність та рішучість, які переломні моменти в житті стають вирішальними та як за зовні незламною особистістю стоїть мрія, яка й мотивує рухатися вперед до перемоги. Великі вчинки насправді творять звичайні люди і я, як автор цього фільму, хочу, щоб якомога більше людей дізналися про них. Це моя основна мета, — каже пані Ірина.
Поспілкувавшись із матір’ю героїчного офіцера, Ірина Коваль та її команда зрозуміли, що головна мрія Героя України — це військова служба. Тож вирішили здійснити її.
— Сергій Колодій — це кіборг, який здійснив справжній подвиг — врятував життя багатьом воїнам, що були з ним в аеропорту. За це удостоєний звання Героя України, але про нього не знято жодного фільму. Ми переконані, що його подвиг достойний не лише нагороди, а й того, щоб про нього дізналась уся Україна. Знімаючи стрічку про офіцера, ми почули від його мами, про що він завжди мріяв — це було дослужитися до генерала. Зрозуміло, що після звання капітан генерала не дають, але здійснити мрію про підвищення військового звання, хоча б на один ранг, хоча б посмертно, виявилося цілком можливим. Ми переконані, що він цього абсолютно заслуговує. І надзвичайно вдячні, що Міністерство оборони врахувало наші прохання і видало відповідний наказ. І хоч уже минуло чимало часу після його смерті, і серця рідних, сповнені болем від втрати важко вгамувати і заспокоїти, але принаймні їм трохи полегшає через те, що мрія їхньої близької людини здійснилася, — розповіла Ірина Коваль.
Сьогодні, 28 вересня, у Міністерстві оборони, вшановуючи полеглих у цей день героїв, матері загиблого капітана Наталі Миколаївні Колодій вручили витяг із наказу про те, що її синові присвоїли чергове військове звання — майор Збройних Сил України.
Читайте також: Дзвін Пам’яті нагадав кожне ім’я загиблого в цей день Героя
Фото Дмитра Юрченка
