Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Житомирські пошуковці розпочали осінній етап пошукових робіт. Як розповіли журналістові АрміяInform у громадській організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук», що діє в Житомирі, цьогорічний пошуковий сезон триватиме доти, доки дозволятимуть погодні умови. У минулі роки це було по-різному. Під час аномально теплих для нашого регіону зим польовий пошук не припиняли навіть напередодні новорічних свят.
Днями в Лугинському районі Житомирської області пошуковці знайшли рештки двох бійців Червоної армії, які загинули в серпні 1941 року.
Солдати лежали валетом на глибині 40 см, — розповідає активіст «Пошуку» Вадим Баранівський. — Солдат № 47 мав при собі саперну лопатку, протигаз, викрутку та залишки газети. При солдаті № 48 був казанок зразка 1936 року, протигазна сумка, у якій протигаз, бритва та чимала ложка, на поясі була скляна фляга. Окремо на полі знайшли каску СШ-39. На жаль, медальйонів при солдатах не було і вони залишаться навіки невідомими.
А ось минулі знахідки нещодавно порадували — експертам вдалося розшифрувати документи, знайдені раніше. Так, прочитано медальйон солдата № 44 від 21 серпня цього року. Як розповів Вадим Баранівський, воїн зробив саморобну записку на клаптику паперу, на якій написав олівцем:
«РСФСР
Орловская область,
Становлянский район,
Трегубовский с/совет,
д. Белевец.
Горячих Арина Арсентьевна
от Горячих Василий Иванович».
— Так, 80 років потому воїни 5-ї армії повертаються із небуття, — резюмує пошуковець.
Також експерти розшифрували більш давній за часом знайдення документ. Ще у грудні 2019 року в Пулинському районі Житомирської області були знайдені рештки п’яти солдатів Червоної армії. При одному із них пошуковці виявили пакет документів, які направили на експертизу. Знадобилося більше ніж рік, аби розділити документи та виконати їх дослідження.
— На виході маємо лише 2 читабельні квитанції, — продовжує Вадим. — Це квитанція з військкомату та квитанція про приймання особистих речей.
У першій із них зазначено:
«Зубов Дмитрий Юдаевич, 1921 г.р. принят Краматорским ГВК, 14 апреля 1941 года».
— Виходячи з аналізу документів, можна зробити наступні висновки про особисті дані бійця. Це — Зубов Дмитро Юдайович 1921 року народження, уродженець м. Краматорськ Сталінської (нині Донецької) області, паспорт був виданий 1-м відділом міліції м. Краматорськ. Адреса сім’ї невідома. Призваний в армію у квітні 1941 року. Розпочато пошук рідних солдата.
Ще одна звістка прилетіла від колег по пошуку із сусідньої країни. Під час проведення пошукових робіт на місцях жорстоких боїв початкового етапу Курської битви пошуковці загону «Застава св. Іллі Муромця» знайшли рештки солдата з медаллю «За бойові заслуги» № 176135. За номером медалі встановили ім’я воїна. Ним виявився уродженець м. Житомир єфрейтор-телефоніст Гільбурд (т) Михайло Аронович, 1915 р.н. Батько, Гільбурд (т) Арон Хунович, проживав у Житомирі за адресою: вул. Воздвиженська, № 3 (нині Шолом Алейхема). Пошуки за місцем проживання результатів не дали. Житомирські пошуковці просять небайдужих поширити інформацію у засобах масової інформації та допомогти знайти рідних солдата. Як говорять вони, оскільки воїн один, його рештки можуть бути передані для перепоховання на його батьківщину.
