Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Бомбометання – важлива складова бойової підготовки льотчика. Аби набути необхідного досвіду, пілоту доводиться, як то кажуть, неодноразово заходити на ціль, доводячи алгоритм дій та вивіреність рухів до автоматизму. Водночас застосовувати для цих цілей бойові або навчальні бомби «задоволення» не з дешевих. Адже, за підрахунками фахівців, вартість одної навчальної бомби становить 4000 доларів США, а бойової – від 10000 доларів США і вище, залежно від «начинки» боєприпасу.
– Відповідно до тактико-технічного завдання, наданого фахівцями ЦНДІ ОВТ ЗСУ, ми розробили конструкторську документацію, спроєктували та швидко опанували процес виробництва практичних авіаційних бомб, – розповів Інформаційному агентству АрміяInform заступник технічного директора ПрАТ «Рамзай», керівник проєкту з розробки практичних бомб малого калібру Василь Загайнов.
За його словами, нині вже опанували випуск повного аеродинамічного аналогу бомби ОФАБ-250 (осколково-фугасна авіаційна бомба). Практичний «аналог» підвішується на штатні бомбові тримачі під будь-який нині існуючий у Повітряних Силах літальний апарат та легко програмується у системі обчислення балістичних характеристик. При цьому під час застосування льотчик не відчуває різниці між звичайною та практичною бомбою. Адже вони ідентичні за принципом застосування: летять за однаковою траєкторією і влучають у ціль. З тією лише різницею, що замість справжнього підриву в місті ураження «аналог» утворює у точці падіння димову хмару, що імітує підрив бомби.
До речі, вартість виготовлення одного такого боєприпаса українського виробництва врази дешевше від існуючих нині на ринку іноземних аналогів.
Станом на сьогодні практична бомба пройшла етап заводських випробувань, попереду – державні, за результатами яких ухвалюватимуть рішення про прийняття її на озброєння. Фахівці підприємства сподіваються, що це станеться до кінця поточного року.
На базі практичної бомби відповідно до діючих стандартів фахівці підприємства виготовили сімейство бомб малого калібру. Також було ухвалено рішення розробити до них новий електронний підривач. Адже, як виявилося, той, що використовується нині, коштує дорожче, ніж виготовлення самої бомби. Одночасно відпрацьовуються й різні варіанти «начинки», яка визначатиме тип боєприпасу: підпалювальний, осколково-фугасний або термобаричний.
У перспективних планах – створення корекційної авіабомби для застосування з БПЛА. За словами Василя Загайнова, в цей боєприпас закладатимуться такі технічні характеристики, які дозволять використовувати його з висоти 10 км. Це зробить дрон недосяжним для легких зенітних установок противника. За прогнозними підрахунками, точність наведення авіабомби коливатиметься в межах 6 метрів.
Читайте також:
Нова оптико-прицільна станція виявляє цілі на відстані майже 15 кілометрів
