ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Чи змінять таліби світ?

Прочитаєте за: 11 хв. 18 Серпня 2021, 12:03

Країна Афганістан і події, які відбуваються в ній, уже кількадесят років привертають увагу світових ЗМІ. І майже постійно, згадуючи назву її, медіа долучають до неї слова і словосполучення: «війна», «бойові дії», «терористичні акти», «загибель мирних мешканців».

20 років марних спроб?

Останні два десятки років, починаючи з жовтня 2001-го, в Афганістані перебували понад 120 тис. іноземних (здебільшого американських) військових, адже тут відбувались операції Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), які підтримували уряд Афганістану. В місії загалом брали участь 48 країн. Основною метою Сил ISAF було стримування активності бойовиків руху Талібан і вишкіл місцевих афганських сил, щоб ті взяли ситуацію під свій контроль.

Проте, фактично війна в Афганістані не припинялась ні на секунду, адже таліби виступали категорично проти присутності будь-яких іноземних військових на території країни.

Наприкінці лютого 2020 року США і лідери руху Талібан підписали мирову угоду, згідно з якою з Афганістану виведуть усіх іноземних військових, натомість ісламський рух не підтримуватиме терористичні організації на кшталт ІДІЛу й Аль-Каїди. Підготовка до підписання цього історичного Договору тривала півтора року. Згідно з ним Афганістан мав самотужки будувати власне майбутнє, а внутрішні конфлікти вирішувати у мирний спосіб.

Проте виведення Сил ISAF спровокувало новий виток внутрішнього конфлікту в країні. Талібан, чисельність якого за різними даними становить приблизно 75 тис. осіб, розпочав наступ і взяття під контроль територій і населених пунктів, які перебували під управлінням офіційного уряду. Афганська армія і сили безпеки, чисельність яких перевищувала 300 тис. осіб, опору зовсім не чинять і навіть передають талібам озброєння й бойову техніку, отриману від США.

Приблизно два з половиною місяці під контроль Талібану перейшов майже весь Афганістан, за винятком кількох регіонів. Про них йтиметься далі, а днями таліби увійшли у столицю — Кабул. 15 серпня президент Афганістану Аршаф Гані Ахмадзай заявив про відставку і вилетів із країни (за деякими даними до Оману чи сусідніх Узбекистану або Таджикистану). В соцмережі Facebook того ж дня він пояснив свою втечу прагненням уникнути кровопролиття: «Талібан чітко дав зрозуміти, що готовий здійснити кривавий штурм Кабула і напад на його жителів. Я вирішив поїхати, щоб не допустити кровопролиття», — написав Аршаф Гані.

За його прикладом тисячі афганців кинулись тікати з країни, остерігаючись терору талібів. Аеропорт Кабула, який лишився єдиним «вікном з Афганістану», заполонили сотні іноземців і тисячі афганців, сподіваючись вилетіти хоч кудись. Світові ЗМІ облетіли жахливі відеокадри, де люди чіплялись за шасі транспортних літаків, а потім розбивались, падаючи з висоти… Вони втікали від Талібану.

«Студенти», які наводять жах

Талібан (пушту طالبان — «студенти, учні медресе») — ісламістська терористична організація, що зародилася в Афганістані серед пуштунів у 1994-му, керувала Афганістаном з 1996 по 2001 рік, створивши державу під назвою «Ісламський Емірат Афганістан», а також регіоном Вазірістан на півночі Пакистану («Ісламська держава Вазірістан»). Радбезом ООН і низкою держав Талібан визнаний терористичною організацією.

Ісламський Емірат Афганістан був визнаний на дипломатичному рівні трьома країнами: Об’єднаними Арабськими Еміратами, Пакистаном і Саудівською Аравією. Керував державою лідер руху мулла Мохаммед Омар, священник і ветеран антирадянського опору, «ватажок віруючих».

До 1998-го таліби контролювали майже 90% території Афганістану. Чимало афганців, стомлених безчинствами і кровопролитними чварами місцевих моджахедів, вітали появу талібів, які обіцяли покласти край громадянській війні, викорінити корупцію, приборкати беззаконня і забезпечити безпеку. Однак Талібан досить швидко показав, що має намір правити залізною рукою.

Як зазначали західні експерти, «юриспруденція талібів заснована на доісламському племінному кодексі пуштунів й інтерпретаціях шаріату, забарвлених суворими ваххабітськими доктринами медресе». Введені такі покарання, як публічні страти засуджених убивць і перелюбників, ампутації кінцівок злодіям. Чоловіки мали відрощувати бороди, а жінки — носити паранджу. Створено особливе міністерство із «заохочення чесноти і запобігання гріхам», яке контролювало виконання заборон на поведінку (яку таліби вважали «неісламською»).

При талібському правлінні афганкам дозволяли навчатися лише при мечетях до 10-річного віку. Далі у середню школу, тим більше коледжі чи університети, доступ жінкам і дівчатам закрили. Таліби повністю заборонили жінкам працювати за межами свого будинку, лише невеликій кількості жінок-лікарів і медсестер дозволили працювати в деяких кабульських лікарнях. Взагалі на будь-якого роду активність жінки поза домом наклали заборону — крім тих випадків, коли її супроводжує близький родич-чоловік. Жінки, які не дотримувались дрес-коду, так само як і ті, хто з’являвся на вулиці без дозволеного чоловічого супроводу, ризикували отримати публічні покарання. Дошлюбний секс карався публічним побиття камінням.

Святкування навесні традиційного Нового року (Навруза) заборонили. Пропаганда будь-якої релігії (природно, крім ісламу) оголошена найтяжчим злочином, а перехід з ісламу в іншу віру карався смертю.

У 1998-му з метою насадження «істинно ісламського» духу в афганському суспільстві таліби наказали жителям контрольованих ними районів у двотижневий термін викинути всі телевізори, відеомагнітофони й супутникові тарілки — оскільки фільми і музика ведуть до морального розкладу. Ще раніше закрили кінотеатри. У серпні 2001-го мулла Мохаммад Омар видав указ, що забороняв користування Інтернетом в Афганістані. Попри міжнародне обурення, таліби почали руйнувати знамениті древні статуї Будди у Баміані — вони не відповідали ісламським канонам.

Обмежуватись Афганістаном таліби не збирались. Надалі «талібський емірат» мав розповсюдити політичну модель на сусідні країни Центральної Азії, створивши ісламську державу — ідеальний теократичний халіфат.

За часів Талібану Афганістан перетворився в один зі світових і регіональних центрів ісламських радикалів, екстремістів і терористів. Саме тут знайшов притулок Усама бен Ладен і багато його однодумців. Небажання талібів видавати американцям «терориста № 1» стало безпосереднім приводом для операції США у 2001 році після терактів 9/11.

У листопаді 2001-го під ударами американців і їхніх союзників талібів вибили з Кабула і Джелалабада, а на початку грудня — з Кандагара. «Емірат» був знищений, але «Талібан» вижив. Щобільше, він зумів перегрупуватися і перетворитися в потужний бойовий рух, який розпочав партизанську війну з використанням сучасних видів озброєння, оснащення і навіть смертників.

Топ-факти про Талібан

Світові військові експерти зазначають, що таліби — це не злиденні пастухи чи селяни з іржавими «калашами», а висококласні військові професіонали. Вони роками тренуються, щоб проводити складні бойові операції, в яких стикаються з важкою бронетехнікою і штурмовою авіацією. Це організація, яка витрачає десятки мільйонів доларів на сучасне озброєння й оснащення, постійно освоюючи його в теорії й на практиці.

Таліби мають хорошу тактичну підготовку. Під час операцій вони діють як більшість сучасних західних армій — атакують переважно вночі, активно використовуючи прилади нічного бачення. Крім того, для розвідки регулярно застосовують БПЛА. Всупереч поширеній думці, таліби діють не як розрізнені загони повстанців, а як повноцінна армія. У організації є централізоване військове керівництво, єдина логістика, і навіть система підготовки офіцерських кадрів.

Бойовики активно працюють над власною тактикою і стратегією, аналізують і планують усі операції. Вони — ветерани десятків боїв, люди з колосальним організаційним і командним досвідом, експерти в тактиці нетрадиційних бойових дій.

Талібан приділяє велике значення бойовій підготовці. За певними даними, організація має як мінімум 16 тренувальних баз. Приблизно 70 відсотків часу так званої служби особового складу займають інтенсивні тренування й навчання. Також кожні 4 місяці бійці проходять додатковий вишкіл, де вивчають виявлені недоліки тактики бою, освоюють нове озброєння (це система підготовки, якій може позаздрити будь-яка армія — помилки аналізують в максимально стислі терміни військові експерти і доводять до рядового складу).

Таліби активно використовують тактику психологічної війни, залякування і терору. Вони просто знищують всіх лояльних до офіційного уряду: громадських діячів, чиновників, лікарів, журналістів. Це досить ефективно діє на підконтрольних їм територіях. Ця організація є налагодженою ісламською пропагандистською машиною, що успішно протидіяла найкращим інформаційним системам світу. І — перемогла!

Військові експерти визнають: Талібан — це «гнучка», надзвичайно чутлива до будь-яких змін військова машина, здатна у короткі терміни перебудовуватися під поточні умови бойових дій. Це система, яка неможлива в жодній регулярної армії. Вона десятиліття успішно боролася і перемагала класичні армії, збудовані за останнім словом військової думки для бойових дій в умовах широкомасштабних конфліктів.

Це тема однозначно гідна детального вивчення, адже сучасна війна змінюється — регулярна армія все частіше нагадує жертву, а різні військово-терористичні організації — хижаків.

Крім відеокадрів, де афганці чіплялись до шасі літаків, намагаючись покинути країну, з Афганістану надійшли й інші ролики. В них місцеве населення тисячною юрбою тепло вітає талібів як визволителів. Тобто, для них прихід Талібану — це краще, ніж було раніше.

Дійсно, за двадцять років, поки в Афганістані перебували американські й інші військові, так і не вдалось збудувати дієву владну систему. Уряд Аршафа Гані був аж надто, як для такої бідної країни, корумпованим і непрофесійним. Це неодноразово зазначали американські та світові експерти. Прихід талібів — однозначні зміни, і судячи з їхньої ідеології, реальний шанс позбутись корупції назовсім. Афганці хочуть такого ж рівня справедливості, законності та безпеки, який був на територіях, які контролювали таліби, де немає корупції, немає грабежів та кіднепінгу, де податки в рази менші.

Крім того, подібне відео яскраво свідчить: Талібан дійсно має велику підтримку в Афганістані, і таліби захопили майже всю країну за короткий час не тому, що активно завдавали поразки урядовим силам — інтенсивних бойових зіткнень практично не було. А тому, що мали домовленості з основними лідерами, старійшинами племен і головами родів й кланів.

Найголовніша обіцянка — закінчити кровопролитну війну, що триває понад сорок років. Перебування іноземних військових продовжувало цю війну на невизначений період. Таліби виступали проти війни і присутності чужинців, цього чекають від них афганці. А втікали від талібів лише ті, хто співпрацював із колишньою владою, пам’ятаючи, як півтора десятка років тому проти таких вчиняли терор.

Відомий український блогер Євген Шевченко на своїй сторінці у Facebook поділився відеокадрами, де місцеві мешканці в Кабулі вітають талібів. Коментуючи його, він зазначив, що американці, залишаючи Афганістан, чудово розуміли, яка тут складеться ситуація, і скоріш за все тому і зробили ставки на Талібан: «…вони прекрасно знали настрої місцевого населення, адже соціологія останніх п’яти років яскраво свідчила про те, що світська влада з року в рік втрачає все більше довіри. Разом з нею вона втрачала і свою легітимність — така була тенденція і з цим нічого не поробиш, бо питання особистого збагачення вже колишнього президента Ашрафа Гані та панівної еліти виявились для них важливішими, ніж питання національних інтересів усього афганського народу», — зазначає Євген Шевченко. — На тлі такої шаленої несправедливості, коли купка чиновників купалася в розкоші, а половина населення жила на межі голоду, підтримка талібів постійно зростала, бо в тих провінціях, які вони контролювали, ситуація була набагато краща«.

Ті афганці, які вважали себе прибічниками влади і противниками Талібану, мали б самі воювати за країну, адже їх було значно більше (понад 300 тис. — Авт). У них було достатньо озброєння, бойової техніки і оснащення. Міжнародні інструктори підготували їх для бойових дій, але вони обрали шлях ганьби і втечі, очікуючи, що битись з Талібаном мають іноземці. Але чому гинути за Афганістан мають інші? «Тож, як на мене, Байден ухвалив абсолютно правильне рішення, бо не було жодного сенсу підтримувати ту владу, яку афганський народ не обирав і ненавидів. І зрештою постає просте запитання: якщо самі афганці не вбивали талібів, то чому це мають робити американці?» — підсумовує Євген Шевченко.

«Нові» таліби?

Минув певний час, як таліби оголосили про взяття під контроль Афганістану і столиці Кабула. Інформація, яка надходить звідти з різних джерел, наводить на певні, навіть доволі втішні висновки: бойовики поводяться досить приязно, немає показових страт, ніхто ні в кого безпідставно не стріляє, не пригнічує жінок, не вимагає носити бурку, паранджу чи хіджаб, не «полює» на іноземців і не захоплює дипустанови чи торгові місії.

Певно, керівництво Талібану зважило на помилки попередників, які під час правління з 1996 по 2001 рік налаштували проти себе не лише чималу кількість місцевого населення, а й цивілізований світ. Тож тепер цілком можливо, що закони Шаріату залишаться в минулому. «Нові» таліби обіцяють справедливий і цивілізований суд.

«Нове» керівництво Талібану усвідомило необхідність співіснування з іншими країнами — прихід до влади на крові й насильстві не підуть на користь жодним міжнародним стосункам. Тому таліби заздалегідь встановили партнерські відносини з усіма ключовими «гравцями» регіону: насамперед йдеться про Китай, Пакистан, Іран та РФ. Китай уже заявив про можливість надання допомоги (навіть фінансової) в процесах відновлення Афганістану, та залучення інвестицій у видобувну галузь. Крім того, кілька тижнів тому делегація Талібану відвідала Москву, де мала зустріч з російськими урядовцями. За офіційною інформацією, Росія пообіцяла дипломатичну підтримку новій афганській владі на міжнародному рівні.

Крім того, таліби намагаються виконувати взяті обов’язки по договору зі США про виведення військ. Зокрема, вони не відкривають вогню по іноземних об’єктах, і навіть в аеропорт Кабула безперешкодно прибувають і вибувають американські й інші іноземні літаки, які, якщо є бажання, можуть стати легкою мішенню бойовиків. Поки що по них не стріляють.

Проте, як буде далі — ніхто не спрогнозує, адже через загострення ситуації в Кабулі, США вирішили збільшити свій контингент в Афганістані. Згідно з американсько-талібським договором, після виведення всіх військ США таки мали залишити 650 своїх військових для охорони дипломатичних місій та інших американських установ. Тепер Сполучені Штати терміново одноосібно перекидають в Кабул ще 1000 бійців. Як це зобразиться на ситуації — прогнозувати важко.

Крім того, за безпеку кабульського аеропорту, який є основними і майже єдиними «воротами в країну», відповідають турецькі військові (у їхньому складі азербайджанський підрозділ). Поки що немає жодних домовленостей між Туреччиною і Талібаном, щоб ці військові залишались тут.

Усі «іноземці», згідно зі згаданим Договором, мають покинути Афганістан до 11 вересня 2021-го. Чи врегулюють доти питання про охорону і функціонування цих «повітряних воріт» Афганістану — теж складне питання, адже на охороні, обороні й обслуговуванні летовища стоїть складне і дороге турецьке озброєння й апаратура. Сумнівно, що їх віддадуть талібам.

Тож передбачити, що буде далі в Афганістані, досить складно. І хоч Талібан проголошує, що під його контролем вся країна, насправді це не так. Як йшлось вище, цей рух підтримують пуштуни — найбільша народність, яка мешкає на цій території, проте понад третину населення становлять таджики і узбеки (27% і 9% відповідно), і їхні позиції як у керівництві країни, так і в суспільному житті досить впливові.

Зокрема, північні області країни, де більше таджиків, ще з минулої «антиталібської» кампанії запекло протистояли «студентам». У провінції Панджшер створені підрозділи самооборони, які очолив відомий таджицький воєначальник, польовий командир Ахмад Шах Масуд. Його в 2001 році під час замаху знищили терористи з Аль Каїди. І таліби Панджшер наразі не контролюють. Син польового командира таджиків Ахмад Масуд збирає сили спротиву і запевняє: північні регіони не будуть під контролем талібів.

Лідер іншого національного угруповання — узбецького — Абдул-Рашид Дустум, який за цієї влади дослужився до маршала афганських збройних сил, під час наступу талібів просто втік з кількома високопосадовцями в Узбекистан. Про організацію якогось спротиву чи руху опору талібам поки заяв від нього не було, хоча частина провінції Балх, де мешкають переважно узбеки, Талібан не захопив.

Ситуація, яка є нині в Афганістані, свідчить, що в центральноазійському регіоні розгорається вогнище нової регіональної війни. Взяття рухом Талібан під контроль більшої частини країни, захоплення ним величезної кількості озброєння і бойової техніки — це дуже тривожний сигнал.

У регіоні з’являється нова потужна військова сила, ідеологія якої ґрунтується на засадах ісламського радикалізму. І вплив цієї сили розповсюджується на сусідів: Пакистан, Узбекистан, Таджикистан й Іран. Крім того, ця ідеологія проникає й в інші мусульманські держави.

Зокрема РФ, хоч і має приховані домовленості з талібами, проте загрозу на південних кордонах відчуває серйозну. Таджикистан є союзником Росії по ОДКБ і у випадку прикордонного конфлікту вона змушена надавати військову допомогу й фактично воювати з талібами.

Передбачуючи це, днями в Таджикистані відбулися масштабні військові навчання за участю російських, таджицьких і узбецьких військових. Переважну більшість військових (майже 2 тисячі з 2500. — Авт.) і бойової техніки для маневрів надала Росія. Крім того, за певною інформацією, в регіон таджицько-афганського кордону з Сибіру перекинуть російське з’єднання гірських стрільців, штурмовики і бойові вертольоти.

Крім того, в регіоні є й інші конфлікти, які можуть спалахнути від «талібської іскри». Зокрема, це індо-пакистанське чи індо-китайське протистояння, зовсім поряд — Іран, Ірак, Сирія, Туреччина і Кавказ. Тож таліби цілком реально можуть запалити нову «світову»…

12

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
30 років Збройним Силам України. Дайджест АрміяInform Лонгрід