Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Напередодні одного з професійних свят української армії — Дня військ зв’язку — АрміяInform вирішила поцікавитись, як живуть нині військові зв’язківці та які новинки вони отримали останнім часом. Наш кореспондент завітав до однієї з частин повітряного командування «Захід», що забезпечує взаємодію військ у цьому регіоні.
— Підрозділи нашої частини, зрештою, як і багато таких же в інших командуваннях і видах Збройних Сил, перебувають на постійному бойовому чергуванні, — розповів начальник комплексу автоматизованих систем управління полку зв’язку ПвК «Захід» капітан Олександр Давиденко. — Мій підрозділ і я разом з ними стежимо, аби всі системи, обладнання й мережі працювали справно, безперебійно. Словом, забезпечуємо постійний зв’язок між частинами в усьому повітряному командуванні.
Особливість підрозділу Олександра в тому, що він працює з однією з найновіших розробок української компанії «Аеротехніка» — автоматизованою системою бойового управління силами авіації та протиповітряної оборони «Ореанда». Таким модернізованим поповненням задоволені всі, адже чекали, коли закінчаться державні випробування і комплекс надійде на озброєння.
— Перевчатися практично не було потреби, бо українські інженери враховують можливості, знання й уміння наших військових, — зазначив Олександр. — Цей автоматизований комплекс працює на цифрових технологіях у сумісності з базою техніки, що стоїть на озброєнні у вітчизняному війську. Простіше кажучи, за допомогою «Ореанди», приміром, зі Львова можна на відстані управляти численними угрупованнями військ в іншому місці держави.
Звісно, прогресу й досконалості немає меж, проте вся техніка і обладнання, яке є нині у військових зв’язківців Повітряних Сил, дозволяє якісно виконувати будь-які завдання, зокрема бойові операції.
— Нова техніка у частину надходила з виникненням потреби в ній, — говорить командир радіорелейного взводу майстер-сержант Павло Мойса. — Здебільшого всі розробки українські. Хочу сказати, що вони не надто поступаються іноземним конкурентам. Проте з початком війни на Донбасі довелось опановувати американські Harris та інші закордонні засоби зв’язку. Ними активно користуємось нині.
Павло й Олександр кажуть: у будь-якій роботі не без помилок, проте у їхньому випадку, на щастя, передбачені заходи резервного перестрахування, тому зв’язок завжди надійний, а обладнання працює, як механізм годинника.
На моє запитання, як їхній підрозділ відзначатиме професійне свято, співрозмовники усміхнулись, бо зв’язківці практично завжди на чергуванні.
— Пригадуєте старий добрий вислів про нашу професію: «Без зв’язку немає управління й перемоги». От і ми бажаємо колегами якомога менше помилок у роботі та, звісно, завжди залишатися онлайн, — побажали військові зв’язківці.
