Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Наразі тривають дискусії щодо створення ракетного щита держави проти російських агресорів. Одні експерти схиляються до думки, що варто закуповувати озброєння за кордоном, інші відзначають, що в наших реаліях треба створювати його з нуля з огляду на власні потреби. Ці два твердження мають право на життя, адже в першому варіанті можна швидше забезпечити надійний захист території за високих фінансових затрат. Другий — довший і складніший шлях, але інвестиції залишаться в Україні. Спробуємо розібратися, в якому напрямку все ж прямує держава та її оборонне відомство.
Оборонне відомство готове розширити фінансування ракетної програми
Варто пригадати, що на початку року Міністр оборони Андрій Таран, перебуваючи у Дніпрі на КБ «Південне», зробив резонансну заяву щодо української ракетної програми. За його словами, відомство готове збільшити фінансування цієї програми.
— Міністерство оборони останнім часом активізувало роботу над нарощенням нашого ракетного щита. …Нас цікавлять перспективні розробки у сфері ракетно-реактивного озброєння для Збройних Сил України. Для цього Міноборони готове розширити фінансування української ракетної програми, — відзначав Андрій Таран.
Ця заява підтвердила продовження проєктів, які почали реалізовувати не лише підприємства «Укроборонпрому», а й приватний сектор «оборонки». Наприклад, ТОВ «Радіонікс» розробило активну головку самонаведення для зенітної ракети «Корал», яка може стати універсальною ракетою. Її представлено на цьогорічній виставці «Зброя та безпека». А Державне київське КБ «Луч», власне, продемонструвало керовану зенітну ракету «Корал» для зенітного ракетного комплексу корабельного базування. Крім того, підприємство розробляє й ЗРК середньої дальності «СД-300».
З огляду на велику кількість проєктів і зростання кількості виробництва, генеральний конструктор – гендиректор КБ Олег Коростельов під час форуму «Ефективна промисловість для обороноздатності» навіть заявляв, що не вистачає робітничих площ для повноцінної роботи.
Також у лютому 2021 року Андрій Таран зазначав, що Міноборони планує підписати контракт на перший дослідний дивізіон оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан».
— У січні ми побували у Дніпрі, відвідали стратегічні підприємства вітчизняної ракетно-космічної галузі — ДП «Південмаш» і ДП «КБ «Південне». Ознайомившись із перспективними розробками у сфері ракетно-реактивного озброєння для Збройних Сил України, ми заявили, що готові розширити фінансування української ракетної програми. Тепер переходимо до конкретних кроків, — заявляв Андрій Таран.
За його словами, ступінь готовності всього проєкту станом на кінець зими вже перевищував 80 %.
Держава зробила ставку на вітчизняних виробників
— Розробка вітчизняного оперативно-тактичного ракетного комплексу від КБ «Південне» має найвищий пріоритет, співмірний тому ж ракетному комплексу «Нептун», — зазначав Міністр оборони.
Нагадаємо, що український проєкт «Сапсан» або «Грім-2» є багатофункціональним оперативно-тактичним ракетним комплексом (ОТРК), де як засіб ураження пропонувалося використовувати оперативно-тактичні, зенітні та протикорабельні ракети.
Варто згадати, що нещодавно відбулися успішні випробування нового реактивного снаряда калібру 122 мм «Тайфун-1». Боєприпас від ДП «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля» розроблено для модернізованої системи залпового вогню БМ-21У «Верба».
— Міністерство оборони продовжує реалізацію стратегії ракетно-реактивного озброєння Збройних Сил України. Результати випробувань «Тайфун-1» використають під час розроблення реактивного снаряда калібру 220 мм «Тайфун-2» для модернізованої системи залпового вогню «Буревій», — зазначив Андрій Таран.
Він відзначав, що ДП «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля» також успішно проведено державні (льотні) випробування відремонтованих ракет для тактичного ракетного комплексу «Точка-У». Під час дослідного ремонту їх додатково оснастили системами аварійного припинення польоту й телеметричного контролю. Це дозволить відновити боєкомплект ЗСУ для виконання завдань за призначенням.
Таким чином, очевидним стає те, що ракетобудівна галузь в Україні розвивається прискореними темпами. Держава зробила ставку на вітчизняних виробників ракетно-реактивного озброєння і кошти вкладатимуть саме в українські перспективні розробки. Адже наші підприємства володіють всім необхідним потенціалом для створення потужного ракетного щита, який у разі потреби зможе захистити країну від російської агресії. Питання залишається лише у фінансуванні проєктів, але з огляду на сміливі заяви військово-політичного керівництва, відповідні кошти є.
