Про це йдеться в матеріалі The Associated Press. У межах військових навчань, що відбулися цього тижня, українські військові мали нагоду…
Кореспондент АрміяInform поспілкувався з керівницею Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінетою Кляйне. Яких успіхів досягнуто нами на шляху євроатлантичної інтеграції та яке «домашнє завдання» слід виконати Україні, аби пришвидшити процес приєднання до Альянсу, читайте в ексклюзивному інтерв’ю.
− Пані Вінето, згідно з дорожньою картою, завізованою секретаріатом НАТО та українською стороною у 2015 році, Центр інформації та документації НАТО є головним партнером у реалізації розбудови системи стратегічних комунікацій у сфері безпеки і оборони. Які результати цієї багаторічної програми? Наскільки вони успішні?
− Співпраця з Україною у сфері стратегічних комунікацій — один із головних наших інструментів. Її мета — досягнення спроможності державних установ ефективно, «єдиним голосом» розповідати суспільству про реформи, які проводить уряд, про стратегічні національні цілі, а також розтлумачувати державну політику. Дуже важливо, аби рішення, які ухвалюють на найвищому рівні, були відомі й зрозумілі суспільству, адже ці зусилля прямо пропорційні довірі громадян до влади. Чим більше прозорості, пояснення та послідовності в рішеннях, тим більше довіри.
У 2016-2017 роках я також працювала в Україні, тоді при Консультативній місії ЄС я відповідала якраз за роботу команди зі стратегічних комунікацій. Ми працювали з сектором безпеки України. Нині я можу зазначити динаміку і прогрес у цій сфері. Уряд України досяг значного успіху в координації інформаційних наративів та меседжів різних державних установ. Відомства, зокрема у сфері оборони, докладають більше зусиль для комунікації з суспільством. І ця робота поступово переходить з тактичного на стратегічний рівень.
Відомства, зокрема у сфері оборони, докладають більше зусиль для комунікації з суспільством
Звичайно, у цій сфері ще потрібно багато зробити. Нещодавно ми посприяли підписанню листа про наміри про співпрацю між Радою національної безпеки і оборони України та Ризьким центром стратегічних комунікацій НАТО. Останній накопичив дуже багатий досвід та вже неодноразово ділився своїми напрацюваннями. З підписанням зазначеного документа така співпраця вийде на новий рівень. Центр у Ризі готовий надати дорадчу допомогу щодо підготовки політики зі страткому, розробки стратегічних документів у цій сфері, а також провести тренінги із вдосконалення практичних навиків для прессекретарів.
− Які зусилля докладає Центр для просування інформації про НАТО в Україні до пересічних громадян? Чи живі ще у громадській думці радянські міфи про НАТО? Чи достатньо бореться Україна з російською дезінформацією?
− Наш Центр відкрили в Україні у 1997 році. Отож, ми тут вже функціонуємо 24 роки. Звичайно, ми самостійно не змогли б зробити те, що вже маємо в здобутку. Передусім йдеться про співпрацю з урядом України та громадським сектором. Окрім цього, ми тісно співпрацюємо з журналістами, медіа, а також університетами та науковими колами. Наша сфера — це інформування українського суспільства про співпрацю України та НАТО. При цьому в основному це завдання лягає на уряд вашої країни, ми ж виконуємо функцію з підтримки.
Що ми робимо? По-перше, проводимо власні численні заходи з інформування. Звичайно, протягом останніх років комунікаційні інструменти змінювалися — і це зрозуміло, адже змінюється комунікаційне середовище. І тому, якщо на початку ми більше видавали буклети, то нині дуже активно працюємо в цифровому форматі. У нас є офіційні сторінки у Фейсбуці, Інстаграм, Твіттері. Під час карантинних обмежень для підтримки зв’язку з громадою ми перейшли в режим on-line. Зокрема, я прибула на ротацію у вересні минулого року, і переді мною одразу постало запитання: як працювати в умовах локдауна? Одним із способів вирішення проблеми якраз стала організація чисельних лекцій у навчальних закладах не лише Києва, а й по всій Україні в цифровому форматі. У своїх виступах on-line я розповідала про цілі та цінності НАТО, про ухвалені рішення, про наше співробітництво.
По-друге, ми маємо грантову програму, в рамках якої працюємо як з урядовими, так неурядовими організаціями. Нещодавно завершено цикл програм «100 фактів про НАТО» на радіо Армія-FM та радіо «Кордон». Минулого місяця закінчили радіомарафон на «Радіо-ФМ», у рамках якого протягом декількох тижнів ми задавали запитання про Альянс радіослухачам. Люди могли зателефонувати та відповісти. Знаково, що в цих програмах також брали участь посли держав-членів НАТО, зокрема, Канади, Латвії, Литви та Польщі, а також політичний аташе Великої Британії.
Ми організовуємо круглі столи та спеціалізовані конференції. Останній захід, який відбувся за нашої підтримки, «Форум безпеки та молоді» у Києві. Вибір цієї теми не випадковий, адже одна з наших головних цільових аудиторій — молодь.
Ще один напрямок роботи — культурна дипломатія. Я особисто вірю, що мова мистецтва ефективна у підтримці діалогу. Він особливо важливий з огляду на те, що НАТО — це і політичне, і військове об’єднання. У цьому форматі спільно з Міністерством оборони України ми провели низку пересувних фотовиставок про НАТО, які відбуваються у військових частинах, навчальних підрозділах та будинках офіцерів. Окрім цього, ми відкрили власне приміщення для регулярних виставок українських художників. Впевнена, що це ті ланки, які об’єднують НАТО та суспільство України.
На 24-му каналі транслюється телепрограма «Фактор безпеки», в рамках якої ми також розповідаємо про різні аспекти діяльності Альянсу, про його порядок денний тощо.
Загалом ми шукаємо найбільш успішні формати, завдяки яким ми можемо донести до людей якомога повнішу інформацію про Альянс. Не секрет, щоб країна-аспірант могла інтегруватися до НАТО, дуже важлива громадська думка. Нині, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, приєднання України до НАТО з різницею в 1-2% підтримує 51% населення. Водночас ми знаємо, що є регіони, де підтримка більш сильна, є регіони, де вона менша. Це відбувається з різних причин. Тому важливо продовжувати наші спільні з українським урядом зусилля з інформування людей.
Безумовно, існують міфи щодо Альянсу, породжені ще радянською пропагандою, а також новітні — російські. Вони некоректно обґрунтовують тези, що, мовляв, НАТО — це тільки військовий блок (насправді — політико-військовий альянс) тощо… Найкращий засіб проти цих фейків — об’єктивна інформація про Альянс, про його роль у підтримці безпеки та миру у світі.
− 14 червня відбувся саміт НАТО. Як Ви оцінюєте його рішення та як він позначиться на перспективі євроатлантичної інтеграції України?
− Саміт НАТО у Брюсселі відбувся виключно за участю представників країн-членів НАТО. Основною причиною цього стали обмеження у зв’язку з пандемією Cоvid-19. Як відомо, поряд з іншими питаннями в рамках форуму розглядалися проблеми безпеки України та Грузії. У його офіційному підсумковому документі — комюніке − зазначається, що НАТО підтримує суверенітет та територіальну цілісність України. Це ж стосується й Грузії, а також Молдови. І, як ви вже знаєте, Альянс підтримує Україну і політично, і практично в рамках співпраці Україна − НАТО. Це — один аспект. Другий − полягає у тому, як зазначається в комюніке, що Альянс підтверджує рішення Бухарестського саміту НАТО, на якому було ухвалено рішення про те, що Україна та Грузія стануть членами Альянсу з Планом дій щодо членства (ПДЧ). Водночас зазначається, що ПДЧ — це невід’ємна частина шляху для приєднання України та Грузії. І третій аспект, на який вказує підсумковий документ саміту: кожна країна-партнер буде оцінюватися за достоїнством.
Важливо, що НАТО захищає право України самостійно вирішувати, до яких міжнародних структур безпеки приєднуватися. Альянс закликав Росію припинити обмежувати судноплавство у Чорному морі та чинити перепони українській стороні щодо доступу в Азовське море. НАТО також закликає РФ припинити розширювати конфлікт, який підриває безпеку в регіоні, та водночас високо цінує стриману політику України в цьому питанні та її намір вирішувати проблему політико-дипломатичними засобами.
− Напередодні саміту зі сторони українських можновладців звучало багато заяв щодо необхідності надання Україні ПДЧ, однак цей крок так і не був зроблений. Чому?
− Як я вже зазначала, Брюссельський саміт підтвердив рішення Бухарестського і те, що ПДЧ є невід’ємною частиною процесу інтеграції України. Це перше. Друге, всі рішення в Альянсі ухвалюють на основі консенсусу. Це означає, що всі 30 країн-учасниць мають підтримувати надання Україні ПДЧ. Третє, дуже важливо, аби процес реформ, які розпочала Україна, продовжувався. Адже є чіткі критерії, на основі яких відбувається оцінка кандидата на приєднання. Брюссельський саміт підкреслив, що є домашнє завдання, яке Україна має виконати. І якщо йдеться про реформи, то це не тільки про сектор безпеки і оборони (хоча це дуже важливо), але трансформація й інших сфер. Для України важлива реформа судів, реформа СБУ, оборонних закупівель тощо. Дуже важливо, аби був забезпечений цивільний (громадянський) контроль над Збройними Силами та іншими військовими та правоохоронними органами. Щось подібне було, коли Латвія прагнула приєднатися до Альянсу. Найперше, що ми зробили, створили правові інструменти та механізми, які б забезпечували функціонування системи цивільного контролю над сектором безпеки та оборони. І ще одне, для нас було дуже важливо у процесі реформ забезпечити прозорість закупівель для наших збройних сил. Щоправда, у деякому сенсі нам було простіше, адже Латвія не мала власної армії, ми створювали все з нуля, в той час як Україні доводиться тривало реформувати той спадок, який вона отримала від колишнього Радянського Союзу.
Для України важлива реформа судів, реформа СБУ, оборонних закупівель тощо
Для більш активної інтеграції слід дивитися більш широко на реформи. Важливим залишається те, що НАТО продовжує активно підтримувати Україну на цьому шляху.
«Альянс вирішуватиме питання членства України виключно між державами-членами НАТО та Україною. У жодного іншого суб’єкта міжнародної політики немає права втручатися та впливати на рішення України»
− На завершення: чи впливає на процес приєднання нашої країни до НАТО факт агресії РФ та різке негативне ставлення її уряду щодо цього процесу?
− Відповім на це запитання словами Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга: «Альянс вирішуватиме питання членства України виключно між державами-членами НАТО та Україною. У жодного іншого суб’єкта міжнародної політики немає права втручатися та впливати на рішення України».
− Дякую за розмову.
