Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Як відомо, десантники не жартують. Звісно, у приватному житті вони звичайні люди й місце для веселих дотепів є завжди. Але все, що стосується служби, виконання бойових завдань, а тим більше стрибків із парашутом – тут вже ніяких жартів. Усе дуже суворо і чітко, адже кожна помилка може коштувати власного життя або життя побратима. Так само відповідально українське десантно-штурмове братерство ставиться і до відбору свого резерву.
– Те, що когось у військкоматі призначили до нас у резерв – ще не означає, що ми його приймемо до себе, − наголосив офіцер бригади ДШВ Іван. – Знаєте, невмотивовані, корисливі та підступні проходять повз. Адже тут збирається наш резерв, тобто ті люди, які у випадку ворожого вторгнення за лічені хвилини прийдуть на допомогу.
І саме для цього на зборах резервістів ДШВ, що відбуваються нині на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки, створено багаторівневий «фільтр». Починається він ще на вході до польового табору резервістів, де всіх новоприбулих оглядають спеціалісти ВСП. Тут залишаються прихильники алкоголю та інших заборонених речовин. Далі – медики. Тут кожного оглядає кілька спеціалістів. До уваги береться все, без винятку.
– Приємно, що цього разу до нас прибули резервісти хоч і середнього віку, але з хорошими фізичними даними, − наголосила капітан медичної служби Оксана Левківська. – Але тих, хто має підвищений тиск або якісь хронічні захворювання, ми відсіюємо. Це ж десант – складна робота.
Далі з резервістами розмовляють психологи та фахівці окремих військових спеціальностей. І повірте – одного бажання на словах, мовляв, «хочу служити в ДШВ», тут не достатньо. Тести, які застосовують психологи бригади, виявляють особливості характеру кожної людини і мають дуже низький відсоток похибки. Зазвичай спеціалісти вже з перших запитань бачать, хто і якого класу майстер сидить перед ними.
– Це велика брехня, що до резерву ідуть люди, яким нічого не світить у цивільному житті, − зазначив старший лейтенант резерву Мирослав Гай. – Ось наприклад, я – приватний підприємець, знімаю фільми. У мене чимало роботи, але я тут. Або, скажімо, мій товариш. Він займається програмуванням на дуже серйозному рівні, має високу зарплатню, соціальне становище, статки тощо. Але на два тижні він теж одягнув однострій. І повірте, я можу продовжувати цей перелік довго!
Власне, такі суворі вимоги й прискіпливий відбір резерву і призвели до низького рівня відмов на пункті прийому.
– Так, ми робимо все, щоб у резерв йшли мотивовані фахівці, − розповів голова ради резервістів ЗСУ, лейтенант резерву Тарас Ткалич. – І бачимо, що наша робота приносить позитивні результати.
Нині резервісти ДШВ, які проходять збори на Львівщині, вже почали свої перші заняття. І про них ми розповімо згодом. Отож, залишайтесь з нами. Далі буде цікавіше.
Фото і відео: Тараса Греня і Валерія Юрика
