Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Напередодні, 16 червня, президент США Джо Байден і президент Росії В. Путін завершили зустріч у Женеві, основною темою порядку денного стала – перспективи російсько-американських відносин і можливість подальшої співпраці двох країн.
Самі переговори були поділені на два раунди: спочатку вони проходили у скороченому форматі (крім президентів, на переговорах були присутні держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров), а потім у розширеному – крім глав держав, у них узяли участь ще по п’ять урядовців. Другий раунд, як фактично і сам саміт, завершився близько 17 години за місцевим часом.
Під час цієї зустрічі сторони обговорили низку питань. Зокрема, ситуацію з правами людини у самій Росії, питання кібербезпеки, стратегічної стабільності, позицію США щодо подій у Білорусі. А також питання, пов’язані з Сирією, Іраном, Афганістаном та регіоном Арктики. АрміяInform підготувала основні з них.
Про Україну
Президент США Джо Байден під час саміту з президентом РФ Володимиром Путіним у Женеві заявив про повну підтримку територіальної цілісності України: «я передав (В. Путіну. – Ред.) непорушну прихильність Сполучених Штатів суверенітету і територіальній цілісності України».
Також американський президент повідомив, що висловив керманичу Кремля свій погляд на Мінські домовленості: «Ми обговорили Мінські домовленості, я висловив свій погляд на них. Він не суперечив мені, але, звичайно, відмінності (в позиціях щодо Мінських угод. – Ред.) були».
Про розробку угоди з контролю над озброєннями
США і Росія домовилися вести роботу над масштабною угодою з контролю над озброєннями.
«У нас є домовленість працювати над великою угодою з контролю над озброєннями», – повідомив Джо Байден журналістам перед вильотом із Женеви.
Він нагадав, що починав працювати з цієї проблематики ще за часів холодної війни. До того ж Джо Байден зазначив, що якщо Вашингтон і Москва укладали угоди з контролю над озброєннями під час холодної війни, то швидше за все, це можливо і зараз. Проте, президент США не став будувати більш точних припущень з цього приводу.
За словами Джо Байдена, йому не обов’язково кому-небудь довіряти у разі продовження угоди типу СНО-III.
Також він схарактеризував становище Росії як «дуже, дуже складне», оскільки на неї, згідно з твердженнями американського президента, тисне Китай, а сама РФ «відчайдушно хоче залишитися великою державою».
На думку Джо Байдена, керманич Кремля не хоче холодної війни, але це не означає що він «готовий передати своє озброєння до музею».
«Я не вважаю, що він шукає холодної війни з США. Я йому сказав, що твоє та моє покоління лише на 10 років розрізняється. Це не означає, що ми маємо обійматись та цілуватись. Але це означає, що є багато спільного. Він розуміє, що холодна війна не потрібна», – сказав президент США.
Про кібербезпеку
Під час зустрічі Джо Байден повідомив В. Путіну, що критична інфраструктура має бути закрита для атак: «Ми домовилися доручити експертам в обох наших країнах працювати над певним розумінням того, що є забороненим, і стежити за конкретними випадками в інших країнах».
Він уточнив, що будуть наслідки у разі подальшого втручання Росії у вибори або інших дій проти США: «Він знає, що є наслідки, і що я вживатиму заходи».
« Давайте з’ясуємо: як було б, якби решта світу вважала Сполучені Штати такими, що втручаються у вибори безпосередньо в інших країнах, і всі б це знали? Як би це було, якби ми займалися діяльністю, якою займається він? Це послаблює становище країни, яка відчайдушно намагається зберегти місце серед великих світових держав», – додав президент США.
Про взаємне повернення послів
Президент США Джо Байден та президент Росії В. Путін домовилися про взаємне повернення послів до Москви та Вашингтона.
Про це керманич Кремля заявив після завершення зустрічі. За його словами, питання щодо повернення послів – у Москву американського посла, у Вашингтон російського – вирішене. Коли ж саме це відбудеться, не уточнив, назвавши питання суто технічним.
Крім того, В. Путін повідомив, що РФ МЗС РФ та Держдеп домовилися про початок консультацій «щодо усього комплексу взаємодії» на дипломатичному треку.
Чому сторони відмовилися від спільної пресконференції?
Після переговорів президенти вирішили не проводити спільний брифінг. Кожен із них дав свою пресконференцію. Висвітлювати подію запросили близько 3 тис. представників ЗМІ з різних країн.
Як заявив Джо Байден, персональне спілкування – найбільш прийнятний формат, щоб повідомити «вільній пресі» про всі теми, які піднімалися на переговорах. Це стосується і тих питань, за якими досягнуті домовленості, і гострих тем, які викликають побоювання.
Раніше свою відмову проводити спільну конференцію американський президент пояснював тим, що не бажає влаштовувати змагання. За словами Джо Байдена, подібний захід може відвернути його від питань, які він має намір порушити під час переговорів із Володимиром Путіним.
Чому Джо Байден хотів особисто зустрітися з В. Путіним?
За словами президента США, насамперед особиста зустріч з керманичем Кремля була потрібна, щоб визначити області практичної роботи, де США і Росія могли б виконати для просування спільних інтересів і на благо всього світу.
«Було важливо зустрітися (з В. Путіним. – Ред.) особисто, щоб не було помилок або спотворень того, що я хотів повідомити. Я зробив те, для чого прийшов», – розповів Джо Байден.
Він додав, що мав намір «повідомити безпосередньо, що США відреагують на дії, які завдають шкоди життєво важливим інтересам Сполучених Штатів або союзників».
Нагадаємо, як повідомляла АрміяInform, саміт між президентом США і президентом РФ відбувся 16 червня у Женеві. Він став завершальним у межах першого візиту в Європу Джо Байдена після його перемоги на виборах президента у 2020 році.
Через зустріч лідерів країн над Женевою частково закрили повітряний простір, для охорони заходу залучили майже 2 тис. військових та правоохоронців. Жителям міста рекомендували працювати з дому. Перекрили для відвідування парки «Ла-Гранж» і «О-Вів», набережні Женевського озера.
Підготувала Ніна Гербич
