Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
«Три кілометри тягнув на собі плазом уже фактично неживого побратима»
Їх було п’ятеро: у відриві від позицій роти, чумизі, зморені й насторожені. Хлопці перекривали напрямок вірогідного прихованого підходу ворога до підрозділу. Й візиту волонтерів-інструкторів з тактичної медицини якось не зраділи.
- І чого ж такого надзвичайного, сестро, ти мене навчиш? – Одразу наїжачився на Яну («Квітку») один із них. – Я із чотирнадцятого воюю. Усякого надивився. Якось посіченого уламками міни побратима майже три кілометри до наших на собі плазом тягнув.
- Витягнув? – перепитує Яна.
- Уже неживого. – Мигцем похнюпився чолов’яга. – Кров’ю брат сплив, поранень забагато мав.
- Ну, а якби ти вмів сам спиняти кровотечі від множинних поранень?.. У нього був би шанс вижити?
…У «Квітки» на особистому рахунку більше ніж сто врятованих солдатських душ. Й з тієї миті вояки слухають інструкторку уважніше, ніж рідних татуся з матусею в дитинстві, а практичні завдання виконують старанніше за відмінників-школяриків…
Бойовий медик повинен діяти, мов робот
Цю історію чую від Яни Кошової у перерві між заняттями з тактичної медицини в одній з військових частин на лінії зіткнення, підпорядкованих оперативно-тактичному угрупованню «Північ». У ці дні їх планово проводять кваліфіковані медичні інструктори-викладачі благодійного фонду «Повернись живим».
Перед розмовою із «Квіткою» один із бойових медиків цієї частини, не втримавшись, виголосив коротку промову:
- У мене недавно був випадок, коли довелося надавати невідкладну допомогу й стабілізувати дуже важкого пораненого. Йому попало кулею прямо в обличчя, відірвало нижню щелепу. Так от: тоді я психологічно почувався набагато простіше, ніж тут…
І не дивно – волонтери постійно поправляли, корегували дії вже, прямо кажучи, «битих» хлопців у досить жорсткій манері. Утім, кожну поправку коментували й пояснювали.
Волонтери у процесі тренінгів постійно поправляли, корегували дії вже, прямо кажучи, «битих» бойових медиків у досить жорсткій манері
- Коли-не-коли навіть досвідчені бойові медики забувають, що життя насамперед рятують завчені алгоритми маніпуляцій, – говорить один з інструкторів. – Приміром, зупиняючи кровотечі від множинних поранень, вони зосереджуються на явних кровотечах, втрачаючи контроль над загальним станом поранених і прихованими крововтратами, шоковими реакціями. У результаті, таке бувало, під час евакуації людина собі тихесенько стікала кров’ю або ж у неї западав у горло язик і вона гинула…
Наприкінці занять волонтери знову наголошують: відхилення від «протокольних» алгоритмів дій – фатальна помилка. Недарма ж повторення вважається матір’ю навчання.
- У бою ви не повинні пригадувати якісь «суперзнання», які ми вам даємо. – Каже керівниця тренінгу. – Все згадається саме по собі. Ви повинні працювати, як роботи: на рівні набутих рефлексів, м’язової пам’яті. Це – як у тренованого бійця на ринзі. Він не думає над тим, як саме слід нанести той чи інший удар. Він вишукує вразливі місця супротивника і б’є завчено, мов автомат…
Навіщо потрібні волонтери на восьмому році війни
Про роботу фахівців з тактичної медицини фонду «Повернись живим» спілкуємося з одним із медичних керівників командування ООС полковником медичної служби Олександром Авраменком.
- Плідна співпраця із фондом у нас триває вже не перший рік, приносячи позитивні результати. – Розповідає офіцер. – Завдяки спільним зусиллям військових і волонтерських інструкторів маємо відчутне зростання рівня знань та практичних вмінь військовослужбовців у наданні першої меддопомоги, невідкладної домедичної допомоги на полі бою, у безпечних зонах та під час медичної евакуації.
- Але ж, пане Олександре, нині тактична медицина у війську має дуже високі рівень, матеріальну й навчальну базу. – Цікавлюся. – У чому тоді доцільність залучення до навчань у районі проведення ООС інструкторів-волонтерів. Чим вони кращі за військових?
«Щиро вдячні усім перевіреним війною цивільним професіоналам, які долучаються до викладання знань з тактичної медицини у районі бойових дій. У них є чого вчитися»
- Справа не в якихось перевагах. Ті й другі підготовлені за одними стандартами з тактичної медицини СТ-3 для ЗСУ і міжнародною класифікацією ТСС. Однак, для прикладу, кількість викладачів, які можуть відірватися від навчального процесу у нашому спеціалізованому 205-му навчальному центрі тактичної медицини для підвищення кваліфікації тих же сертифікованих бойових медиків, обмежена.
Відтак, щиро вдячні всім перевіреним війною цивільним професіоналам, які долучаються до викладання знань з тактичної медицини як у районі проведення ООС, так і на полігонах під час бойового злагодження підрозділів, частин перед заведенням у район проведення ООС. Тим більше всі вони мають неабиякий реальний бойовий досвід. У них є чого вчитися.
