Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
На Харківщині цієї весни відновився волонтерський проєкт, розпочатий ще у 2018-му. У межах цієї доброї справи діти воїнів, які загинули у російсько-українській війні, отримують м’ячі з автографами членів збірної України з футболу і головного тренера Андрія Шевченка.
Ініціатором проєкту виступила голова ГО «Всеукраїнського об’єднання рідних, зниклих безвісти та загиблих захисників України» і відома армійська волонтерка Марина Полякова.
– Тисячі хлопчиків та дівчаток осиротіли через звірства російських окупантів. Тільки на Харківщині таких дітей близько 200 і про них ми вирішили потурбуватися ще у 2018-му під час першої частини цього волонтерського проєкту. Тоді десятки юних патріотів у східних областях отримали шкіряні м’ячі з підписами відомих українських спортсменів, – розповіла Марина Полякова.
За її словами, із реалізацією цієї доброї справи сприяють відомі спортсмени, меценати, посадовці й небайдужі.
Так, велику підтримку надає заступник голови Харківської облдержадміністрації Роман Семенуха, який опікується справами ветеранів АТО/ООС та членів їхніх сімей.
– У такий спосіб вшановуємо захисників України, які заради своєї держави віддали власні життя. Так хочемо нагадати суспільству, що війна не закінчилася і діти продовжують втрачати батьків. Тому два місяці тому вирішили продовжити передачу футбольних м’ячів від іменитих спортсменів дітям справжніх героїв. Цього року 10 подарунків направили в різні куточки Харківщини, а також у сусідні області, – уточнила Марина Полякова.
Недавно заповітного м’яча з автографами членів збірної України з футболу отримала сім’я загиблого воїна окремої механізованої бригади імені Івана Сірка солдата Володимира Широкого. Його син Назар тренується в дитячому футбольному клубі «Метал» і підписи кумирів для нього багато значать.
– Уже кілька років Назарчик росте без батька, який загинув на Донеччині. Напевно, це лише мільйонна частка того, що з однодумцями маємо для нього зробити. Тож, обов’язково ним опікуватимемося. Знаєте, словами важко передати, як сильно горіли очі в хлопчика, коли передавали такий звичайний спортінвентар. Саме заради ось таких усмішок ми і робимо все можливе, – зауважила Марина Полякова.
Іншого м’яча отримав чотирирічний харків’янин Мирон – син бійця добровольчого батальйону «Донбас», а пізніше воїна окремої механізованої бригади імені короля Данила солдата Андрія Маслова. Армієць загинув у 2018-му в бою на околиці селища Південне, що на Донеччині. Синові тоді не було і року.
– Знаково, що учасник Антитерористичної операції мав позивний «Футболіст», бо до війни виступав за кілька регіональних клубів. Грати на зеленому полі вже зараз хоче і маленький Мирон. Коли він узяв до рук нашого м’ячика, то став водити пальчиком по підписах і щось тихенько казати. Хай же йому пощастить у цьому іноді жорстокому світі, – говорить армійська волонтерка.
А трішки раніше подібний подарунок від збірної України з футболу направили у селище Клугино-Башкирівка Чугуївського району, де проживає сім’я полеглого воїна окремої механізованої бригади імені Івана Сірка капітана Ігоря Романцова. Офіцер загинув наприкінці серпня першого року війни під Іловайськом. Причому тіло героя окупанти довго не віддавали українській стороні. Його єдиному синові Роману тоді було лише п’ять років.
Подорослішавши, Рома став активно займатися спортом. Нині відстоює честь Чугуївської юніорської футбольної команди.
– До речі, днями до Харкова прибуло ще два дарунки від нашої футбольної збірної. Ми їх повеземо у селище Краснокутськ Богодухівського району і вручимо ще одному юному харків’янину. Іноді футболісти біля автографів пишуть кілька слів. Найпоширенішими є побажання терпіння й удачі в реалізації їхніх мрій, – розповіла Марина Полякова.
фото Марини Полякової
