Вони мали виконувати завдання. Саме тому імперія в усі часи споювала своїх підданих — для того, щоб наповнити скарбницю. Саме тому армію цілеспрямовано…
АрміяInform продовжує серію публікацій про військові професії. Цього разу мова піде про механіків-водіїв БАТ-2. Поділитися деякими секретами з нашими кореспондентами погодився технік інженерно-саперної роти Навчального центру «Десна» імені князя Ярослава Мудрого штаб-сержант Іван Шевців.
Взимку тут тепло настільки, що можеш сидіти в одній футболці
− БАТ розшифровується як бульдозер на артилерійському тягачі. Цифра «2» − це модифікація. Ходова тут від танка Т-64, двигун – від Т-72. Призначена машина для прокладки та ремонту колонних шляхів. Для лопати, яку має БАТ-2 спереду, передбачається три положення: бульдозерне, двовідвальне і грейдерне. Позаду в машини − розпушувач. Використовується, коли мерзлий грунт лопата не може взяти, − розповідає штаб-сержант.
За його словами, у БАТ-2 є також кран-стріла з вантажопідйомністю 2 тонни, що використовується для вантажних робіт.
− Також машина використовується для розмінування території від протипіхотних мін. Лопата опускається, і міни всі набік прибираються під час руху. Хлопці наші розповідали, що в миротворчих місіях БАТи дуже допомагали під час розмінування, − додає Іван Шевців.
Він зазначає, що екіпаж машини має двох людей – механіка-водія і водія.
− А всього в кабіні може сидіти троє. Взимку там, до речі, температура підтримується. Люки герметично зачинені й тепло настільки, що можеш сидіти в одній футболці. А от літом навпаки важкувато… Також усередині є саперне відділення, розраховане на шістьох осіб. Сапери потрібні на випадок, якщо попереду є замінована дорога, − підкреслює технік інженерно-саперної роти.
Людина, яка вперше опиняється у цій кабіні, спочатку трішки лякається: приборів, тумблерів багато, як у літаку
Він стверджує, що служба на БАТ-2 вимагає іноді й нічних виїздів.
− Як було колись у березні 2013-го. Тоді я виїжджав чистити місто Вишгород від снігу та вздовж Київського водосховища шляхи, фури витягував зі снігу, − згадує Іван.
За його спостереженнями, людина, яка вперше опиняється у кабіні, спочатку трішки лякається: приборів, тумблерів багато, як у літаку майже.
− Але в керуванні він насправді дуже простий. Утім, якщо водій виїжджає на завдання, то має знати ТТХ машини ідеально, − переконує штаб-сержант.
− Бо ти маєш відчувати, чим цей «організм» дихає. Треба, щоб завжди із собою був ЗІП (запчастини, інструмент та приладдя. – Ред.). Водій повинен вміти ремонтувати невеличкі поломки, якщо десь у полі зупинився. Наприклад, якщо патрубок розірвався…Якщо в тебе каток розсипався або підшипник, то сам вже нічого не вдієш, тоді потрібна допомога, − зауважує технік інженерно-саперної роти.
Його стаж як механіка-водія – майже 20 років.
− Той, хто на БАТ-2 служить, має бути трохи «живчиком» за характером. А щоб стати успішним механіком-водієм, треба любити цю професію, як і будь-яку іншу.
