Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле — натомість основною ударною силою стали безпілотники. Вже за пів…
російсько-українська війна вже давно отримала статус високотехнологічної.
Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле — натомість основною ударною силою стали безпілотники.
Вже за пів року після початку широкомасштабної війни росіяни почали активно застосовувати дрони іранського виробництва «Шахед-136». Утім, високий відсоток збиття цілей українською протиповітряною обороною підштовхнув загарбників до розробки реактивної версії БПЛА під назвою «Герань-3». Чим вона небезпечна, чим відрізняється від своєї попередниці та що використовує Україна для протидії — розповів у бліцінтерв’ю начальник управління протиповітряної оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ полковник Артем Скуратівський.
Пане Артеме, для початку розкажіть, будь ласка, як, коли і чому з’явилися реактивні «Шахеди»?
Завдяки роботі мобільних вогневих груп, авіації, підрозділів ППО та радіоелектронної боротьби, а також широкому впровадженню дронів-перехоплювачів, вдалося вийти на високий рівень збиття ворожих дронів.
У результаті комплексного застосування різнорідних сил і засобів під час масованих ударів противника, середній рівень перехоплення ударних БПЛА типу «Герань-2» та Shahed-136 зріс до показників 80-93% залежно від масштабу удару.
Високі показники ефективності вітчизняної ППО підштовхнули країну-агресорку до вдосконалення наявних засобів. І вже від початку минулого року росія почала розгортати масове виробництво безпілотників «Герань-3» — реактивної версії іранської технології.
Поясніть, будь ласка, чим саме реактивні «Шахеди» небезпечні? Чи є, все ж, у них слабкі місця?
На відміну від свого попередника з поршневими двигунами, реактивна модифікація має більшу швидкість польоту, що значно ускладнює завдання ППО з їх знищення, а також дозволяє долати великі відстані значно швидше.
Наприклад, від білоруського кордону до української столиці «Герань-3» може долетіти за 35 хвилин — це вчетверо швидше, ніж попередня версія БПЛА. А камера оптико-електронного модуля дозволяє оператору керувати баражуючим боєприпасом в режимі онлайн.
Однак, окрім переваг, покращені версії «Шахедів» мають і недоліки. Зокрема, великий розмір — довжина корпусу становить 3,5 метра, а розмах крил — 3 метри. Такі габарити дозволяють радіолокаційним системам з легкістю виявляти ворожі засоби над територією України.
Ще однією ахіллесовою п’ятою є потужне випромінювання в тепловому діапазоні, що робить їх вразливими до ПЗРК.
Наскільки часто росія запускає реактивні «Шахеди»?
росіяни застосовують реактивні «Шахеди» для ударів по об’єктах критичної інфраструктури, енергетики та військових цілях. Основними напрямками ударів є східна, південна та центральна частини України.
Наразі противник використовує два основні способи використання «Герань-3»: пошук та ураження цілі із застосуванням оптико-електронного модуля та застосування у складі масованих ударів по території України як одного із засобів ураження.
Використання таких БПЛА дозволяє противнику урізноманітнювати ударні групи та створювати додаткове навантаження на засоби виявлення та засоби протиповітряної оборони.
Утім, російська армія далека від повної заміни старих «Шахедів» на вдосконалені версії. Згідно з результатами аналізу застосування БПЛА противником, частка реактивних дронів «Герань-3» у загальній кількості застосованих БПЛА цього типу становить до 20%. Основну кількість ударів росіяни продовжують здійснювати із використанням «Герань-2».
Однак збільшення частки реактивних безпілотників свідчить про нарощування виробничих спроможностей.
Чи є наразі у Сил оборони ефективні засоби протидії?
На сьогоднішній день мобільні вогневі групи, які чудово себе проявили у збитті «Шахедів», є малоефективними проти реактивних модифікацій через їхню високу швидкість. Набагато краще таким засобам протидіють різні типи ПЗРК та зенітне ракетне озброєння.
Наразі виробники перехоплювачів — у процесі пошуку рішення ефективного знищення «Герань-3». Підкреслю, що для опанування будь-яких комплексів необхідна належна підготовка екіпажів.
Водночас уже зараз фіксуються випадки збиття реактивних «Шахедів» за допомогою перехоплювачів, зокрема їх збивають бійці 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ.
Екіпажі бригад надалі працюють над вдосконаленням та систематизацією антидронової стратегії.
Головний пріоритет — знизити бойовий потенціал загарбників і завадити ураженню позицій Сил оборони та критичної і житлової інфраструктури.
