Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Сьогодні, 29 травня, у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна відбувся урочистий випуск.
На трибуні − почесні гості, серед них − голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, перший заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк, командувач Сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський, тимчасовий виконувач обов’язків заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-майор Олександр Голоднюк.
Як сказав начальник ліцею, Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук, «понад 75% випускників мають намір йти до вищих військових навчальних закладів».
Цей випуск − особливий. Ліцей закінчили 297 випускників. Серед них 50 − діти учасників АТО, у чотирьох − батьки загинули, захищаючи Україну. Але головна відмінність цього випуску − 18 дівчат-ліцеїсток, які успішно закінчили дворічний навчальний курс ліцею.
Як зазначила у своїй промові Олена Кондратюк, «якщо у 2008 році на службі було 1800 жінок, то нині у Збройних Силах служать понад 31 тис. жінок. Понад 4800 − офіцери, 13 тис. − учасники бойових дій».
Ще про одну відмінність сказав Олександр Сирський, «це перший випуск з часу підпорядкування ліцею Командуванню Сухопутних військ. З перших днів війни десятки випускників ліцею стали на захист нашої Батьківщини, проявляючи відвагу і героїзм. Одинадцять випускників віддали життя, захищаючи свободу і незалежність нашої Батьківщини. Сотні офіцерів, відзначених державними нагородами, а двоє − Олександр Порхун та Андрій Кизило − стали Героями України. На жаль, Андрій Кизило − посмертно».
…Серед військових ритуалів, які супроводжують життя солдата і офіцера, є особливо зворушливі. Серед них − прощання з навчальними закладами.
Коли стоїш в одному строю з тими, з ким пліч-о-пліч провів важкі місяці, з ким ділив радощі й прикрощі, і розумієш − що це в останнє.
В останнє чуєш команду «Рівняння на прапор!» і бачиш, як прапороносна група несе важке полотнище, під яким прослужив два роки. В останнє поруч багато з тих, хто знає тебе краще за багатьох майбутніх командирів і товаришів по службі, ті, на очах яких ти ставав солдатом, командиром і ті, з ким поруч підеш військовою дорогою.
Хвилюючі хвилини вручення нагрудних знаків про закінчення ліцею.
Урочистий марш і традиційний дощ із монет на погони.
Показові виступи зі зброєю і − несподіваний прощальний вальс як знак спадкоємності традицій.
Майор Максим Бобровський, командир 4-ї навчальної роти, в якій навчалися дівчата-ліцеїстки розповів, що «це був тестовий проєкт Міністерства оборони України і він став успішним. Сподіваюся, що випускники продовжать навчання і будуть захищати нашу неньку- Україну. За програмою гендерної рівності ніякої відмінності в навчальних програмах не було, є невеликі відмінності в здачі нормативів з фізичної підготовки».
Випускниця Анна Орищишина родом із Кам’янця-Подільського − перша серед своєї сім’ї, яка обрала військовий шлях: «З огляду на той факт, що ми маємо збройну агресію з боку Росії, ми повинні робити хоч маленькі кроки для захисту нашої Батьківщини, і я його зробила».
