Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
АрміяInform продовжує серію публікацій про військові професії. Цього разу розповімо про водіїв багатовісного тягача МАЗ-537. Допомагав нам розібратись у тонкощах професії інструктор з водіння у Навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого майстер-сержант Григорій Смоляр.
МАЗ із танковим двигуном
— Щоб приборкати таку величезну машину, потрібно знати, як вона влаштована. Це перше. Друге — потрібно відчути її габарити. Хоча, якщо раніше їздив на інших машинах, то і до цих звикнеш… МАЗ-537 — машина для перевезення великогабаритного вантажу: бронетехніки, автотехніки. Тому ж КрАЗу швидкістю поступається, але щодо міці — набагато сильніша, — розповідає інструктор.
За його словами, водію такої машини потрібно звикати до постійного і дуже гучного шуму мотору, від якого втомлюєшся.
— Фізична витривалість тут теж потрібна. Бо коли проїдеш 200–300 кілометрів, то спині важко. Це не іноземна автівка, де натренований водій може по тисячі кілометрів за добу проїжджати, не сильно втомлюючись. У такому МАЗі на особливий комфорт розраховувати не доводиться… Той же акумулятор тут підняти — багато зусиль треба. А акумуляторів тут чотири. За нормативами, за якими навчають водіїв МАЗів, цей акумулятор мають взагалі піднімати дві людини. Адже, якщо один, то тільки спину підірвеш, — пояснює Григорій Смоляр.
Він зазначає, що у машині є три передачі.
— Максимальна швидкість — до 60 км за годину. 525 кінських сил. Тут стоїть танковий двигун Д12А-525, — каже чоловік.
Додає, якщо у водія МАЗ-537 є родина, то їй треба готуватись, до того ж самого, що й родині кожного військовослужбовця:
— Ми так само по 6–9 місяців можемо перебувати у відрядженні.
У дорозі треба бути готовим до всього
Інструктор акцентує увагу на тому, що хлопці, які хочуть навчитися керувати такою машиною, вже повинні мати категорію CE.
— Коли в навчальний центр до нас приходить курсант, ми з ним спочатку співбесіду проводимо. Далі навчаємо, як влаштована машина. Потім — практика, коли відпрацьовують навички на автодромі: гірки, підйоми, спуски. Звісно, коли людина вперше сідає за кермо МАЗ-537, спочатку трішки боїться. Але з часом звикає до цього велетня, — додає Григорій.
Він зауважує, навчання для водіїв триває півтора місяця.
— Коли людина вже в підрозділ приходить, то, думаю, роки 2–3 їй потрібні, аби отримати впевненість у собі, здобути найважливіше — досвід. Але головне — щоб водій часто виїжджав. Щоб побільше практики було в нього. Тут треба вміти, наприклад, правильно і «назад здати», бо у цієї машини, бачите, який причіп, — розповідає майстер-сержант.
Він зазначає, що водієві МАЗу в дорозі треба бути готовим до всього.
— Потрібно, щоб завжди всі інструменти були з собою. ЗІП (запчастини, інструменти, приладдя. — Ред.) має бути. У водія із досвідом, як правило, вже все є… «Запасок» водій старається брати із собою побільше. Бо буває всяке. Наприклад, везеш танк, і одне колесо може «вистрілити», потім друге…Може, та ж сама трубка повітряна чи масляна десь порветься. І треба бути готовим все це відремонтувати, — попереджає інструктор з водіння.
Він стверджує, що найголовніше для водія будь-якої машини — любов до техніки.
— У дитинстві нам з братом батько купив мопед. А в батька вже був мотоцикл. І так потихеньку ми звикали до техніки. Привчались любити її… У юнацтві паралельно із навчанням в училищі я закінчив Дарницьку автошколу. Там я здобув потрібну категорію. Потім, на строковій службі, потрапив до автомобільної «учебки». І після цього вже почав їздити на цій машині.
