На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Україна відзначає 15-й ювілейний Всесвітній день вишиванки. Історія цього свята розпочалась у Чернівецькому національному університету імені Федьковича. Студентка Леся Воронюк якось запропонувала одногрупникові Ігореві домовитися з усіма, хто має вишиванки, обрати якийсь день і прийти в них на пари. Загорівшись ідеєю створення такого свята, Леся та Ігор запросили підтримати ініціативу друзів із групи. І коли вранці прийшли на факультет, то зраділи, що багато охочих долучилось до їхньої акції. Так відбулося перше святкування цього дня, що вже став справжньою історичною подією.
Сьогодні буде сказано багато слів про українські вишиті сорочки та унікальність їхнього орнаменту. Звісно, вишиванка не лише на вигляд гарна, а ще й є дуже практичним одягом. Крім того, молоді українці зараз знову роблять її модною деталлю повсякденного вбрання: одягають і з джинсами до шкіл та вишів, у ній ходять на роботу. Ба, навіть, справляють весілля. Адже це напрочуд гарно, яскраво й самобутньо.
Хочемо нагадати українцям про те, що окрім давнього побутового і сакрального значення вишиванкових візерунків, ця прикрашена орнаментами одежа була ще й одним з атрибутів воїнського вбрання захисників українських земель. І усе, що на ній зображали за допомогою вишитих знаків, мало утилітарний характер.
Воїна на ратну справу споряджали рідні. Якщо козак був молодий і лише вирушав на Січ вчитися премудростям битви, то сорочину йому вишивала мати. А за візерунком на ній людина знаюча могла вільно прочитати інформацію, якого роду цей хлопець, чи єдиний він син в родині і таке інше. Зі зростанням досвіду вояка, його сорочина також приростала орнаментами, що описували його звитяги й досвід. А от людина стороння, не дотична до знання знаків українського орнаменту, бачила у візерунках лише переплетіння ліній, кольорів і геометричних фігур. У легендах та думах про козацьку звитягу зустрічаються факти, що одежину з вишивкою могли використовувати і як перепустку, і як послання з певною інформацією. Отже, наші предки кодували свої шляхи до перемог над ворогом в хитросплетінні орнаменту. Це відбувається і у наш час, але більше у контексті націотворення, самоідентифікації, згуртування всього українства довкола великої державницької ідеї.
Українська вишиванка, візерунок якої і є душею нашого народу, також можна вважати і кодом нашої перемоги!
Вишиванка давно стала своєрідним українським одностроєм. Саме слово звучить якось тепло, затишно, по материнські турботливо… Відомо, що рятувала вона українців в голодомор – її обмінювали на хліб. Аби зберегти пам’ять для майбутніх поколінь, її навіть закопували в землю. Українці, які нині захищають мир, вважають її своєрідною вишитою бронею, яка, до речі, чудово пасує з армійським камуфляжем…
До 2014-го свято розрослося до міжнародного рівня: його почали відзначати в Канаді, США, Італії, Німеччині, Франції, Росії, Румунії, Португалії. У 2015-му до акції долучилися близько 50 країн.
Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, зафіксували у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей. Цю цифру внесли до Книги рекордів України.
Довідково. Кожен регіон славиться унікальними орнаментами. За переказами, під час одного татарського набігу на Тернопільщину чужинці вирізали усіх чоловіків Борщівського краю, зокрема, маленьких хлопчиків, сивочолих дідів. За легендою, земля тут стала чорною від пролитої крові. Вцілілі жінки, матері, сестри, дружини поклялися перед померлими, що віднині одягатимуть вишиванки лише чорного кольору. За легендою цю клятву мали підтримувати ще 7 поколінь жінок цього краю. Останнє покоління, яке за переказами мало одягатися у вишиті чорні сорочки, народилось на початку XX століття….
Долучились до акції і кримські татари у 2015 році в тимчасово окупованому Криму. На День вишиванки вони одягнули українські вишиті сорочки, за що і були затримані російськими спецслужбами й звинувачені у підготовці… теракту. Відтоді в Україні люди започаткували десятки різний акцій. Однією з них стала «Подаруй вишиванку захиснику». Ідея належить Олександру Ткачуку, який служив на Сході. У межах цієї акції відгукнулося багато вишивальниць, громадських організацій, активістів і кількасот сорочок передали на фронт.
