Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Харківські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконали половину завдань у межах призовної кампанії «Весна-2021».
— Упродовж півтора місяця ми відібрали й відправили до Збройних Сил України та інших військових формувань понад 600 юнаків Харківщини. Це 55 % від загальної кількості весняних новобранців, — каже військовий комісар Харківського ОТЦК та СП полковник Юрій Калгушкін. — Таким чином, наш східний регіон перетнув символічний «екватор» призовної роботи. Цей загальнодержавний захід триває в умовах адміністративно-територіальної реформи, коли змінюється і структура районних ТЦК та СП. Проте запевняю: це не впливає на результати всебічного вивчення новобранців.
Він додав, що його підлеглі добре навчилися працювати в умовах карантину й нині роблять усе потрібне для збереження здоров’я призовників.
— Чи не головною особливістю цього призову на Харківщині є те, що приблизно 70 % хлопців, яких ми вже направили служити, не досягнули 20-річного віку. Минулими роками ці показники були дещо меншими. Мотивація юнаків проста та зрозуміла. Так, більшість хочуть скоріше відслужити й далі будувати життя або ж планують спочатку перевірити власні сили на строковій, щоб пізніше підписати армійський контракт, — пояснив полковник Юрій Калгушкін.
Охоче включають до своїх команд 18-19-річних новобранців і представники військових частин, які приїздять до Харківського ОТЦК та СП працювати з потенційними солдатами.
— З власного досвіду знаю, що наймолодші призовники скоріше адаптуються у військових колективах, — вважає офіцер Навчального центру Державної спеціальної служби транспорту старший лейтенант Сергій Лавринеко. — Проте ми не ділимо хлопців за віковими чи іншими ознаками. Головне, щоб людина відповідала всім вимогам солдата-строковика.
Лише тиждень залишається до 20-го дня народження мешканця Люботина Ростислава Орди. Його він зустріне в частині військ зв’язку ЗС на Київщині.
— Я закінчив один з харківських коледжів за напрямком підготовки ІТ-фахівців. Та створювати комп’ютерні програми в затишному кабінеті не довелося, бо не зміг утриматися перед «ураганом» суворих правил бізнесу. Іноді працював на будівництві чи продавцем. Заробітки були нестабільними й невеликими. Згодом захотілося чогось нового й цікавого. Тому коли прийшла повістка до армії, вирішив не шукати тисячу причин, щоб не служити. За кілька місяців планую підписати контракт та носити погони аж до пенсії. Я з маленького містечка й пожити-послужити у столичному регіоні для мене дуже круто. Тож, як кажуть, з великим інтересом роблю перший крок до війська, — розповів призовник Ростислав Орда.
А торішній випускник середньої школи із Золочівського району Єгор Сисоєв про військову кар’єру поки не замислюється.
— Мені 18 років. Проте вже набув кілька суміжних професій у великій будівельній компанії. Заробіток мав достойний, встиг повірити у власні сили. До того ж мої родичі серйозно займаються фермерством і там теж потрібні мої руки. Тому в армії себе не бачу. Та й боягузом серед друзів, більшість з яких відслужили строкову, теж не хочу бути. Тому вирішив скоріше відслужити і для цього ще в березні, не повірите, сам прийшов до свого Золочівського РТЦК та СП. Зовсім не відкидаю варіант того, що в армії може сподобатися й вирішу продовжити службу після півтора року. Проте зараз, на старті дорослого життя, все ж мрію будувати хмарочоси і, можливо, й для армійців колись щось збудую, — поділився життєвими планами Єгор Сисоєв.
За словами полковника Юрія Калгушкіна, більшість юнаків традиційно просять направити їх до Десантно-штурмових військ, частин Морської піхоти чи в розвідувальні підрозділи.
— В усіх військових частинах приблизно однакові умови проходження строкової служби. Захист України вже сам собою є великою честю для справжнього чоловіка. Все це пояснюємо новобранцям і доводимо високі вимоги до кандидатів для служби в елітних частинах війська. На жаль, через постійне носіння кросівок, вживання вуличної їжі та, так би мовити, уникнення занять спортом не всі можуть носити емблеми воїна-десантника. Тому раджу молоді берегти здоров’я й частіше відвідувати стадіон, — підсумував військком Харківського ОТЦК та СП полковник Юрій Калгушкін.
