Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Понад 370 років тому відбулася Битва під Жовтими Водами, яка стала першою перемогою козаків у Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Військо Богдана Хмельницького завдало поразки польській армії під керівництвом Стефана Потоцького під Жовтими Водами (це правий берег Дніпра, на Південний Захід від сучасного м. Кременчука) 16 травня 1648-го.
Ця битва посідає особливе місце в історії України. Вона стає першою масштабною битвою у період національно-визвольної боротьби українського народу (проти його пригноблення Річчю Посполитою) на чолі з українським полководцем та державним діячем Богданом Хмельницьким. Саме в цей час відновилася ідея української державності.
На війну проти Речі Посполитої спільним фронтом виступили козацтво, селяни й міщани. Хоча розпочалася вона без попередньої підготовки та організації. Очільник народно-визвольної війни, сотник реєстрового війська Богдан Хмельницький, зазнавши безчинств з боку чигиринського підстарости поляка Чаплинського і не знайшовши правосуддя у польської влади, пішов на Запоріжжя. З ним були його син Тиміш, реєстровий сотник Бурлай та охорона – близько двох десятків кінних. Дорогою він закликав простий люд до боротьби проти польського насильства і знаходив співчуття та готовність народу до повстання.
Довідково: Жовтими Водами називали густо поросле очеретом урочище в долині річки Жовтої — лівої притоки Інгульця.
25 січня запорожці на чолі із Хмельницьким вдало нападають на урядову залогу біля острова Хортиці. Більша частина реєстровців переходить на бік Хмельницького, якого обирають гетьманом. З Січі новий гетьман звернувся з універсалами до українського народу, закликаючи його повстати проти чужоземних гнобителів. Заручившись підтримкою Туреччини, в лютому-березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з Кримським ханом Іслам-Ґіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої.
У відповідь, уряд Речі Посполитої відправив проти повстанців військо на чолі з коронними гетьманами Миколою Потоцьким та Марціном Калиновським, які ухвалили: зараз же, як тільки розпочнеться весна, – йти на Запоріжжя і там задушити бунт «у самому зародку», не допускаючи, щоб він перекинувся на всю Україну. Потоцький послав на приборкання козаків 12-тисячне військо. Полководці не чекали значного опору і через те вирішили розділити військо на дві частини: 4 тис. реєстровців та 1200 німецьких найманців пересувалися на човнах по Дніпру, а решта загонів пішла суходолом. 24-річний Стефан Потоцький, син гетьмана Миколи Потоцького, повів 2-тисячний загін на Жовті Води.
«Іди, – сказав старший Потоцький своєму сину Стефану, – і нехай історія напише тобі славу»
Такий поділ війська став помилкою польської стратегії, котрою вміло скористався Богдан Хмельницький. У козаків з’явився шанс розгромити ці сили окремо.
29 квітня поляки, окопавшись, стали табором під Жовтими Водами. Стефан Потоцький сподівався утримати свої позиції до приходу головних сил. Козаки ж підійшли під самі польські шанці, підвезли гармати, порох, та почали приступ. Але поляки мали сильнішу артилерію й відбили напад запорожців. Бойові дії 30 квітня – 1 травня 1648 р. показали, що такою силою польський табір не здобути. Тоді розпочалися позиційні дії. Козаки замкнули звідусіль польський табір, обстрілювали та періодично йшли на нього приступом: «…день і ніч боротьба з ними була, і по кілька разів на день» – читаємо з опису очевидця. Під час облоги польського табору Богдану Хмельницькому вдалося переконати реєстрових козаків, що йшли на підкріплення польському війську, перейти на його бік, – реєстровці на чолі з Філоном Джалалієм приєдналися до Хмельницького.
Враховуючи вкрай невигідне для себе співвідношення сил, 14 травня Потоцький розпочав переговори, під час яких Хмельницький висунув вимогу здачі всієї артилерії і клейнодів, натомість надаючи полякам право на відступ. Не досягнувши домовленості, вночі з 15 на 16 травня польське військо спробувало вийти з оточення, але подолавши близько 8 км, було атаковане татарською кавалерією. По опису очевидця, стріли нищили і нівечили людей і коней. Почавши бігти вперед, польські вояки потрапили на загін Максима Кривоноса. Почалась битва, у якій «вода змішалась з кров’ю». Зі сторони Хмельницького у битві взяли участь 8 тис. запорозьких козаків, 1500 реєстрових козаків та тисяча кримських татар.
Армія Потоцького чекала німецьких найманців та реєстрових козаків. Основні польські сили були за 200 км від Жовтих Вод, у Корсуні. Так і не отримавши підмоги основних сил, які просувались вкрай повільно, поляки були розбиті. Поранений Стефан Потоцький помер 19 травня від гангрени. Війська Богдана Хмельницького вирушили на Корсунь.
Битва мала велике політичне і воєнне значення. Перша перемога укріпила надії українського народу щодо виходу з-під польського панування. Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького у битві на Жовтих Водах є застосування передового загону, сформованого з татарської кінноти, для зупинки ворога і прикриття головних сил козацької армії. Також характерною особливістю битви стало застосування оперативного маневрування (з урахуванням просування військ), з метою створення вигідних умов для розгрому ворога, зокрема розгрому його по частинах, а також тактичного маневрування на полі бою, зокрема під вогнем артилерії.
Довідково:
Битва під Жовтими Водами стала першою перемогою повсталих козаків над Річчю Посполитою у Великій Визвольній війні.
Натхненні перемогою, війська Хмельницького в кінці травня 1648 року розбили поляків у битві під Корсунем.
За матеріалами Національного заповідника «Хортиця» та спеціалізованих видань
