Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Під час урочистостей з нагоди Дня науки, які відбулися у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, заступник Міністра оборони України Олександр Миронюк привітав військових науковців зі святом та розповів, наскільки вагомими є досягнення військової науки у зміцненні обороноздатності нашої країни. Також він виокремив проблемні питання, які потребують вивчення та вирішення науковцями оборонного відомства.
— Шановні науковці, доктори наук, доктори філософії та кандидати наук, професори, доценти, заслужені діячі науки і техніки України, лауреати державних премій у галузі науки і техніки, учасники урочистого заходу! Вітаю всіх зі Святом! Нових здобутків, міцного здоров’я, миру та злагоди, — сказав заступник міністра Олександр Миронюк.
Він зазначив, що традиційно у травні до Дня науки в Україні всі наукові установи звітують про власні здобутки, які сприяють соціально-економічному й технічному розвитку держави.
— Воєнна наука також має вагомі результати наукових досліджень. Особливо за роки стримування російської збройної агресії військові науковці значно просунулися у напрацюваннях і розробках та продовжують шукати нові рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності держави, — сказав Олександр Миронюк.
За його словами, вітчизняна воєнна наука містить два основні блоки — воєнно-технічний та воєнно-теоретичний.
Воєнно-технічний — об’єднує науковців інженерів, які провадять дослідження, спрямовані на розвиток усебічного оснащення Збройних Сил України, забезпечення їх новітніми зразками озброєння та військової техніки.
— Багато в чому саме від команди людей, які опікуються воєнно-технічною проблематикою, залежить кінцевий результат нарощування спроможностей українського війська. За останні роки військові науковці зробили дуже багато для того, щоб суттєво наростити потенціал Збройних Сил України. Спільно з підприємствами державного концерну «Укроборонпром», приватним сектором виробників продукції оборонного призначення вони спромоглись запропонувати нашому війську зразки техніки з покращеними тактико-технічними характеристиками за рахунок використання новітніх технологій, провести випробування та забезпечити їх експлуатацію, — повідомив заступник Міністра оборони.
Далі він додав, що наразі частину проривних і новітніх технологій уже впроваджено. Українська армія продовжує оснащуватися безпілотними комплексами, засобами забезпечення кіберзахисту, сучасними навігаційними приладами для бронетанкової техніки, розроблені нові технологічні рішення на базі БТР для сухопутних та десантно-штурмових військ. Прийнято та розпочато постачання у війська ракетних комплексів «Нептун» та «Вільха».
— Принагідно висловлюю вдячність науковим колективам за такі потужні розробки й фахове науково-технічне супроводження зазначених заходів. Саме ці заходи дадуть змогу зміцнити Збройні Сили України та інші складові сил оборони, — сказав Олександр Миронюк.
Інший не менш важливий блок — воєнно-теоретичний, він об’єднує наукові колективи, які акумулюють наукові дослідження щодо форм і способів застосування військ (сил) в операціях, забезпечення їх у ході бойових дій та у мирний час.
— Щодо воєнно-теоретичного блоку, нині він активно переорієнтовується на відпрацювання нових форм та способів ведення збройних протистоянь в умовах виникнення гібридних загроз, — повідомив посадовець.
У цьому питанні, як зазначив він, керівництво Міністерства оборони України покладає надії на результативну роботу науковців Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, наукових центрів, які мають напрацювати низку доктринальних документів, інструкцій та посібників, що відповідають конкретним умовам і завданням сьогодення.
— Саме ці напрацювання сприятимуть ефективному застосуванню озброєння та військової техніки, убезпеченню особового складу та посиленню спроможностей військ (сил) для відсічі противнику в умовах реальних загроз та бойових дій, — зазначив Олександр Миронюк.
Окремо він звернув увагу науковців на актуальній та поки ще не розв’язаній проблемі забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки баз, складів та арсеналів озброєння ракет для реактивних систем і боєприпасів.
— Це питання потребує вирішення і якісного дослідження, зокрема докторантами та ад’юнктами, з метою надання обґрунтованих пропозицій щодо створення відповідної інфраструктури з урахуванням конструкторських особливостей, порядку її розгортання (зведення необхідних споруд) та експлуатації; та охорони і оборони, можливостей стосовно їхнього відновлення, — наголосив заступник Міністра оборони.
Ця проблематика, за його словами, є недостатньо вивченою та потребує ретельних досліджень, адже не порушувалася на наукових конференціях та семінарах, а також не в повному обсязі розглядалася на засіданнях воєнних і воєнно-наукових рад і засіданнях кафедр.
— У контексті вищезазначеного наведу слова Міністра оборони України Андрія Тарана, який під час виступу на Всеукраїнському форумі «Україна 30» наголосив, що наша держава не ставить за мету досягнення виснажливого для економіки воєнного паритету з противником шляхом «тотальної мілітаризації» держави. Нашим пріоритетом є застосування превентивних, асиметричних та непрямих дій для запобігання ескалації воєнного конфлікту. Саме над цими питаннями має інтенсивно працювати воєнна наука, роблячи вагомий внесок у забезпечення обороноздатності та відстоювання суверенітету нашої держави, — сказав заступник Міністра оборони України Олександр Миронюк.
