Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» відбувся літературно-музичний вечір, присвячений Дню пам’яті та примирення та Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ньому взяли участь ветерани російсько-української та афганської війни.
Серед учасників був і Народний герой України, славнозвісний «Айболит» − полковник Всеволод Стеблюк, вчений-медик, громадський діяч та бард, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Влітку 2014-го він добровольцем пішов на фронт у складі батальйону «Миротворець». Пройшов пекло Іловайського коридору і врятував 87 поранених, вивізши їх на своїй автівці.
– Провести цей концерт – це вдала спроба засобами мистецтва переосмислити значення перемоги над німецьким нацизмом у Другій світовій. Ми, як учасники нинішньої війни, тримаємо незримий зв’язок із нашими дідами – воїнами тієї війни. Саме з їхніх подвигів черпаємо сили для протистояння російській навалі, − каже він.
Дуже тепло глядачі сприйняли й виступи ветерана АТО, колишнього спрецпризначенця Олексія. І як виявилося, він пише дуже пронизливі вірші.
Приємною несподіванкою став виступ харківської поетеси й волонтера Юлії Веприцької. Від початку війни вона допомагає воїнам на фронті й пораненим у Харківському шпиталі.
– Для мене тією крапкою, з якої почалася війна, стало вбивство Володимира Рибака за наш прапор. Тоді я зрозуміла, що миру не буде. Мої вірші – це зворотній зв’язок із воїнами, які там, на передку, боронять наше мирне життя. Тому ми з друзями-поетами взяли участь у всеукраїнському проєкті «Листи на фронт». Було видано поетичну збірку, і нам було дуже приємно, коли ми чули слова подяки від тих, хто їх читав на передовій, − зазначила Юлія Веприцька.
А ветеран афганської війни В’ячеслав Купрієнко співав свої пісні, зокрема, присвячені воїнам артилеристам.
Наприкінці вечора одна з глядачок, Наталія, не стримуючи сліз, запитала – де можна придбати ці пісні та вірші?
– Я сама мати і хочу, щоб мої діти читали та слухали їх, бо це – правда.
