Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Цифри, в які страшно вірити. Імена, які до щему в серці боляче читати. Але необхідно пам’ятати.
8 травня відбулося відкриття пам’ятника полеглим героям окремої танкової бригади ЗСУ ім. Костянтина Пестушка.
119 воїнів криворізької частини, з яких 53 – добровольці окремого мотопіхотного батальйону «Кривбас», віддали життя за свободу України.
Будівництво меморіального комплексу ще у листопаді 2020 року ініціювало командування бригади спільно з Благодійним фондом «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу», а скульптор Володимир Токар втілив ескіз у реальність.
Після освячення пам’ятника військовослужбовці та родичі полеглих поклали квіти і пригадали трагічні події.
Крізь біль від втрати, що не вщухає роками, батьки сержанта Рубцова Вадима Костянтиновича, погодилися розповісти про сина.
Молодому командирові танка Вадиму Рубцову, як і оборонцеві бригади отаману Костянтину Пестушку, було всього 23.
Не менш символічно і те, що 9 травня повстанський командир поліг у бою з більшовицькими чекістами. Рівно 100 років тому.
І сьогодні українці схиляють голови не лише вшановуючи учасників Української Революції 1917-1921 років та Другої світової війни, а й сучасних захисників, які, дотримуючись обіцянки «Ніколи знову», ціною власних життів не пустили агресора вглиб нашої Неньки України.
Фото автора
