Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Військовослужбовець окремої гірсько-штурмової бригади ЗС України із позивним «Дуб» родом із Закарпаття. Йому 31 рік, і це його четверта ротація.
— Я з 2014 року на війні. На моє рішення йти захищати країну вплинула анексія Криму. Одразу ж, як дізнався про це, зателефонував у свій військкомат. Спершу сказали почекати, а вже за кілька днів подзвонили й повідомили, що можу приходити. Спочатку полігон був. На той момент багато в чому щодо забезпечення допомогли рідні, друзі, волонтери. Відслужив за мобілізацією, повернувся додому. Але не знайшов себе в цивільному житті, тому вирішив повернутись до війська, підписав контракт, — згадує «Дуб».
Армієць розповідає, що до 2014 року переважно був на заробітках, займався будівельними роботами.
— У війську мене тримає бажання захищати свою землю, на яку напали. Бо якщо ворога пропустити тут, то скоро він буде в тебе на городі. Вважаю, що наша держава має бути єдиною. Кому це не подобається, то ніхто його тут не тримає, — наполягає військовий.
Каже, що з 2014 року багато змін в армії відбулося на краще:
— Забезпечення, підготовка, організація служби — тут, безумовно, позитивні зміни сталися.
«Дуб» вважає, що коли буде звільнено наші території, треба з розумінням поставитися до того, що серед мирного населення, яке нині проживає на тимчасово окупованій території, багато є таких, хто став заручником ситуації.
— На тій території, звичайно, потрібно більше українських телеканалів, патріотичних програм, зайнятися школами, де дітям розповідати про реальну ситуацію, щоб діти виростали патріотами, щоб розуміли, що їм будувати країну, що вони — наше майбутнє.
