Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
Питання соціального забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей, осіб звільнених з військової служби завжди були на часі. Звісно, з початком війни на сході України ставлення до так званого соціального пакета військовослужбовця змінилося кардинально. Проте реалії часу та прагнення бути зрозумілими партнерам НАТО у цій сфері вимагають внесення змін до низки законодавчих актів. Більше про це спеціально для АрміяInform розповів начальник відділу реалізації соціальних гарантій Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко.
Забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби, працівників Збройних Сил та членів їхніх сімей належить до основних завдань Кабінету Міністрів України. Це визначено Законом «Про Кабінет Міністрів України» та Законом України «Про Збройні Сили України». Уряд, визначаючи повноваження центральних органів виконавчої влади, наділив кожного з них відповідними обов’язками.
Міноборони відіграє провідну роль у сфері соціального захисту військовослужбовців.
– У Міноборони опрацьовуються нормативно-правові акти в інтересах військовослужбовців Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту і тих військовослужбовців, які проходять службу в інших силових структурах. Проте варто розуміти, що, до прикладу, питання грошового забезпечення належать до основних завдань Мінекономіки, питання соціального захисту ветеранів військової служби, професійна адаптація осіб, які звільняються з військової служби, і пенсійне забезпечення до Мінсоцполітики, а Мінветеранів відповідає за соціальний захист ветеранів війни. Тобто, ми маємо певні окреслені рамки і сферу обов’язків того чи іншого органу виконавчої влади, – зазначає Сергій Кучеренко.
Оскільки Україна прямує до Євроатлантичної спільноти та НАТО, українське законодавство у сфері соціального забезпечення повинно інтегруватися з їхнім законодавством. Закономірно, що державна політика у цій сфері направлена на малозабезпечені категорії громадян, які з тих чи інших обставин опинилися в скрутному становищі.
– Те, що ми називаємо соціальним захистом військовослужбовців, є не зрозумілим для представників провідних країн НАТО. Наприклад, такі види забезпечення, як грошове, медичне, речове, продовольче. Ці питання прописані у нас у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». До прикладу, жоден натівець не розуміє, чому грошове забезпечення військових в Україні визначається як соціальна пільга, – коментує Сергій Анатолійович.
– Ми повинні опрацювати наші закони та підзаконні нормативно-правові акти так, щоб вони були зрозумілими нашим партнерам. Це стратегічний напрямок, – продовжує посадовець. – У моєму розумінні необхідно, щоб регулювання положень щодо всіх видів забезпечення перейшли до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», а в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» залишилися лише положення соціального захисту. Ми вже почали його розробку – робоча назва «Про соціальний захист військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей».
Наразі триває експеримент щодо запровадження нової системи грошового забезпечення. Зокрема передбачається внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ст. 9) та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
– За основу взята модель грошового забезпечення, що не передбачає такого поняття, як посадовий оклад. Оклад за військовим званням і вислуга років будуть визначатися як базова ставка. Крім того, будуть й додаткові види грошового забезпечення. Наприклад, військовослужбовці у військовому званні «майор» у всіх Збройних Силах будуть мати практично однакову виплату. Різниця буде залежати лише від вислуги років та додаткових видів грошового забезпечення. Це забезпечить насамперед мобільність військовослужбовця при переведенні з підрозділу в підрозділ, – зазначає Сергій Анатолійович.
– Впровадженню системи передує створення каталогу посад, які є у Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту. Їх вже синхронізовано з ще радянським каталогом військових посад. Для чого це робиться? Щоб провести перерахунок і для осіб, що проходили служби чи йшли на пенсію ще в радянські часи.
– Найближчий можливий термін – це 1 січня 2022 року – при наявності змін у законодавчу базу та бюджетних асигнувань на грошове забезпечення, на перерахунок пенсій. В межах свого Департаменту ми зацікавлені в підвищенні рівня грошового забезпечення, адже це складова, що мотивує до вступу військовослужбовців на службу та довготривалого її проходження.
Сергій Кучеренко каже, що коли опрацьовували це питання в Департаменті – не хапали журавля в небі, а проводили опитування, щоб насамперед зацікавити залишитися в армії людей, які вже мають бойовий досвід. До прикладу, фокус-група складалася з осіб, які звільнилися зі служби і поїхали на заробітки в європейські країни ближнього закордоння.
– Ми порівнювали суми, які ці особи заробляють та витрачають там на своє утримання (винаймає житло, проїзд, харчування, поїздки в Україну до рідних тощо). Так виявилося, приблизно 600-700 доларів щомісяця особа може привезти в Україну для своєї сім’ї. Тому на таку суму ми орієнтувалися як на мінімальне грошове забезпечення. Нам треба, щоб Збройні Сили були гідним гравцем на ринку праці.
– Щодо врегулювання цього питання, представники Міноборони тісно співпрацювали з групою народних депутатів на чолі з Максимом Березіним. У результаті роботи 29 жовтня 2019 року до Верховної Ради було внесено законопроєкт № 2343. У січні 2020 року його прийнято за основу. Наразі очікуємо голосування у другому читанні, – говорить Сергій Кучеренко.
Гостро стоїть питання надання 14 діб відпустки військовослужбовцям – учасникам бойових дій. Адже законодавчо у особливий період це робити заборонено. Правовий зміст додаткової відпустки полягає в тому, що особа, виконуючи певні обов’язки військової служби в АТО/ООС, отримує серйозне навантаження, тому відповідно має пільгу у вигляді додаткових двох тижнів відпочинку. Учасникам бойових дій, які не проходять службу, така відпустка надається рік у рік і не переноситися на наступний рік. А от військові використати її не можуть, а лише при звільненні отримують грошову компенсацію, виходячи з розміру грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу військової частини.
– Ще одне питання, яке потребує врегулювання – надання відпусток на навчання військовим. З 2014 року на особливий період взяти таку відпустку, аби навчатися у цивільному виші. заочно військовослужбовець не може. От і виходить, що якщо хочеш вчитися – використовуй основну відпустку. І виникає конфлікт інтересів – як так?
До прикладу, наразі проходять військову службу за контрактом військовослужбовці, яких у свій час було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які до призову вступили та навчалися у цивільних вишах на заочній формі навчання. Міноборони зацікавлене, щоб такі військовослужбовці продовжили службу, тому ми повинні вжити усіх заходів для забезпечення їхнього права на навчання. Звісно, ми зацікавлені, щоб наші військові здобували освіту, знання, розширювали кругозір – в сумі з військовим досвідом нарощували професіоналізм і знання.
Це важливо саме в особливий період. Зважаючи на той ритм, в якому проходять службу військовослужбовці, фактично не завжди є можливість використати її в повному обсязі (це 30, 35, 40, 45 днів залежно від вислуги років). Проєктом закону пропонується запровадити норму, що 15 днів відпустки обов’язково військовослужбовець має використати, за решту днів – за бажанням отримати грошову компенсацію, не очікуючи звільнення. У цивільних працівників таке право є.
– Вважаю, що відтягування голосування у другому читанні законопроєкту № 2343 у цьому випадку грає не на користь Збройних Сил, адже проблеми наростають ще з 2014 року. Це веде до втрати кадрового потенціалу та певної соціальної несправедливості щодо військовослужбовців, – резюмує Сергій Кучеренко.
Нині військовослужбовці мають право на цю виплату відповідно до постанови КМУ № 704, що регулює питання виплати грошового забезпечення. Там передбачено, що командири військових частин мають право, в межах кошторисних призначень, виділяти кошти та виплачувати таку матеріальну допомогу. Здебільшого її розмір дорівнює окладу за військовим званням, окрім випадків, визначених у наказі про бюджетну політику (смерть близьких родичів, поранення або важка хвороба тощо).
– Наразі ми працюємо над тим, щоб Законом визначити щорічну виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення. Нині ми проводимо відповідні узгоджувальні процедури. Ціна питання – близько 5 мільярдів гривень, – каже Сергій Кучеренко.
– Ми тісно співпрацювали з авторами Законопроєкту № 3222 щодо відновлення пільг у зв’язку з рішенням Конституційного Суду № 12-р/2018. Наразі він доопрацьовується в комітетах Верховної Ради. Його реалізація дасть можливість врегулювати питання соціальної підтримки учасників війни, членів сімей загиблих, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, аби відновити їхні права на безкоштовний проїзд та користуватися пільгами на комунальні послуги, санаторно-курортне лікування без врахування їхнього доходу.
Планується застосування комплексного підходу вирішення питання. Але передусім повинна передувати розробка та голосування нового Житлового кодексу України (наразі діє ще радянська редакція 1983 року). Законопроєкт має бути внесений до 1 червня 2021 року. Саме він покликаний показати вектор держави у напрямку забезпечення житлом військовослужбовців та їхніх сімей, ветеранів військової служби тощо.
– Я багато спілкуюся з військовими в різних регіонах і звісно запитую їхньої думки з того чи іншого приводу. Більшість хоче винаймати житло і отримувати грошову компенсацію за це. Система службового житла ще не настільки доопрацьована, щоб покривати потребу всіх категорій. У питаннях піднайому переломним став 2018 рік, коли вдалося законодавчо врегулювати питання виплати цієї компенсації для осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом. Ми розуміємо, що подекуди виплати далеко не ринкові, проте повинні діяти в межах кошторисних призначень, – каже посадовець.
Основою будь-якої армії є люди. У Збройних Силах багато професіоналів військової справи, знання, досвід і вміння яких вкрай необхідні державі в умовах війни. Тому створення гідних умов для проходження військової служби, піклування про сім’ї військовослужбовців та військових пенсіонерів є пріоритетними в роботі Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення МОУ. Вдосконалення «соціального пакета» воїна підвищить престиж служби у Збройних Силах, зробить її привабливою та перспективною, розв’яже питання комплектування, підніме рівень бойової спроможності та створить умови інтеграції української армії з військовими підрозділами провідних країн НАТО.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення першого засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, за скликання якої відповідав новий секретар РНБО Олександр Литвиненко.
Біля 5:30 ранку 29 березня збройні сили рф атакували об’єкти критичної інфраструктури у Чернівецькій області.
Протягом бойової доби окупанти здійснили на Оріхівському напрямку 9 авіаційних ударів, застосувавши 10 керованих авіабомб та близько 3 десятків некерованих авіаційних ракет.
Володимир Зеленський високо оцінив роботу бійців та підрозділів, які відбивають атаки російських безпілотників.
У Національній гвардії України прокоментували історію з поїздкою в потязі службового собаки Ермі, яка викликала бурхливі обговорення в соцмережах.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич повідомив, що потрібно зробити, щоб система рекрутингу набула подальшого поширення.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…