У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
У столиці з’явилася нова інституція – Уповноважений Київської міськради з прав людей з інвалідністю. Її завдання – захист права найнезахищенішої категорії громадян. Першим омбудсменом столиці стала Леся Петрівська.
Кореспондент АрміяInform обговорила з новопризначеною Уповноваженою її бачення шляхів розв’язання проблем людей з інвалідністю і плани на майбутнє.
‑ Пані Лесю, якими повноваженнями ви наділені та які важливі рішення плануєте ухвалювати на цій посаді?
– Фактично, омбудсмен – це своєрідний гарант дотримання прав і свобод людей з інвалідністю, які проживають в Києві. Адвокат і лобіст їхніх інтересів. Окрім того, він займається інформаційно-просвітницькою роботою, налагоджує співпрацю між усіма профільними структурами міста. Ну, і, звісно, бере активну участь у розробці нових міських програм, проєктів. Щоб у кожній з них врахували інтереси цієї категорії населення.
Уповноважений не є розпорядником коштів і самостійно не реалізовує проєкти й не розв’язує певні точкові проблеми. Але може ініціювати відповідні рішення, звертатися до посадовців у системі міської влади.
Найболючіше питання людей з інвалідністю – сфера охорони здоров’я
‑ Київ стає європейським містом – зводять будинки з урахуванням потреб людей з інвалідністю, вдосконалюють побутову сферу, транспорт підлаштовують під інклюзивні потреби. Водночас, які сфери ще потребують вашої особливої уваги?
‑ Справді, в столиці для людей з інвалідністю вже робиться чимало. Але ще дуже багато потрібно зробити, це очевидно, бо ми заходимо працювати у царину, яка десятками років не була у пріоритеті. Нині одне з найгостріших питань – охорона здоров’я. На жаль, лікарні й поліклініки практично не готові приймати пацієнтів з інвалідністю. Приміром, у світі давно у клініках є спеціальні крісла-трансформери. І те, що їх досі немає у нас, не означає, що місто свідомо ігнорує проблему. Просто про неї не знають. Вона не настільки очевидна, як, скажімо, відсутність пандуса на вході в будівлю.
І це ще один приклад, чому Уповноважений, який знає такі тонкощі про життя людей з інвалідністю, є важливим для Києва.
‑ Уже понад рік столиця живе у період пандемії коронавірусу. Наскільки це ускладнило життя людей з інвалідністю? Які виникли додаткові проблеми?
‑ У період пандемії доступ до послуг з охорони здоров’я, абілітації й реабілітації, освіти, соцзахисту, зайнятості зазнав обмежень для всіх без винятку. Особливо для людей з інвалідністю всіх нозологій. Серед додаткових проблем можна виокремити загострення їхньої соціальної ізольованості. Найбільше потерпають люди, які перебувають у спецустановах, адже карантинні заходи заборонили відвідування їх членами сім’ї.
Виникають проблеми і в комунікації з пацієнтами з порушенням слуху та зору. Саме тому нині працюємо над механізмами, які полегшать і спростять спілкування медиків із ними. Проблемних питань насправді чимало, але прагнемо оперативно шукати рішення.
‑ Окрема категорія людей з інвалідністю – ветерани АТО/ООС. Як столиця забезпечує їхні права та соціальні потреби?
-Столична влада працює одразу в кількох напрямах із забезпечення прав і соціальних потреб осіб з інвалідністю – ветеранів АТО/ООС. Серед ключових – психологічна реабілітація, безплатне протезування, санаторно-курортне лікування. Окрім того, функціонує важливе рішення міськради, яке визначає додаткові пільги й гарантії киянам-учасникам антитерористичної операції, членам їхніх сімей та членам сімей загиблих (померлих) воїнів. Ці пільги надають коштом міського бюджету.
Столична влада працює одразу в кількох напрямах із забезпечення прав і соціальних потреб осіб з інвалідністю – ветеранів АТО/ООС. Серед ключових – психологічна реабілітація, безплатне протезування, санаторно-курортне лікування
‑ Наскільки у столиці люди з інвалідністю – ветерани АТО/ООС – забезпечені роботою?
‑ В умовах пандемії багато підприємств змушено призупинили роботу. Зрозуміло, що забезпеченість роботою, зокрема осіб з інвалідністю – ветеранів АТО/ООС, зазнала змін не в кращий бік. Але міська влада про цю проблему знає і розуміє критичну потребу її розв’язання. Я певна, що будуть рішення, які посприяють спільному виходу з цієї кризи. Оскільки варто брати до уваги і те, що попит на види робіт та галузі в умовах пандемії теж змінився.
З 2015-го придбано 375 квартир для учасників бойових дій і їхніх родин
‑ Скільки наразі міською владою виділено житла для ветеранів – людей з інвалідністю?
‑ З-поміж усіх пільг, які надає місто для ветеранів – людей з інвалідністю, питання житла одне з найпроблемніших, оскільки попит значно перевищує можливості міста. Нині на квартобліку в пільговій черзі перебуває не одна сотня учасників АТО, які дістали інвалідність унаслідок війни. Також є питання виділення земельних ділянок для цієї категорії киян. Тому столична влада розробила механізм компенсації їхньої вартості.
До слова, починаючи з 2015 року коштом бюджету міста придбано 375 квартир для учасників бойових дій і їхніх родин. Серед них – і ветерани, які дістали інвалідність унаслідок війни.
‑ Які програми діють у Києві для забезпечення оздоровчими послугами цих громадян?
‑ Для забезпечення постраждалих учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням діє міська цільова програма «Турбота. Назустріч киянам». Нею ж передбачено забезпечення ветеранів технічними засобами реабілітації. Також є відповідна бюджетна програма Мінветеранів. Окрім того, у Києві працює базовий заклад охорони здоров’я з реабілітації учасників АТО/ООС – КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» із реабілітаційним центром. А у КНП «Київська міська клінічна лікарня №11» працює відділення нейрореабілітації ветеранів.
Київ має всі шанси і можливості стати наскрізно інклюзивним містом
‑ Наскільки в місті розвинений спорт для людей з інвалідністю?
‑ Задля забезпечення фізкультурно-оздоровчої й реабілітаційної роботи серед осіб з інвалідністю та інших категорій населення, що потребують особливої уваги, в Києві діє цільова програма «Молодь та спорт столиці». А фізкультурно-спортивна реабілітація людей з інвалідністю, зокрема воїнів АТО, є одним із важливих завдань діяльності Національного комітету спорту інвалідів України, Українського центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт», який є співвиконавцем міської програми.
‑ Які поточні пріоритети Уповноваженої міськради з прав людей з інвалідністю?
-Для нас як для сучасної європейської столиці надзвичайно важливо бути доступними і комфортними для кожного без винятку жителя й гостя міста. Не важливо – це людина з інвалідністю чи без, має порушення зору чи пересувається у колісному кріслі.
Щиро вважаю: Київ має всі шанси і можливості стати наскрізно інклюзивним містом. Ідеться не лише про пандуси чи тактильні плити. А й взагалі про рівність та недискримінацію в усіх сферах життя, починаючи від архітектурної доступності й закінчуючи доступом до якісних медичних послуг, освіти і права на роботу.
Якраз пошук шляхів розв’язання цих проблем, налагодження комунікації між різними структурами міста – одні з головних завдань Уповноваженого при Київраді.
