Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Черговий етап пілотного проєкту «Курс гірської підготовки», започаткованого Генеральним штабом ЗС України, завершився на Івано-Франківщині. Цього разу його учасниками стали курсанти-випускники факультету бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Упродовж п’яти днів вони здобували навички пересування скельним рельєфом.
– Це заняття в межах нашого літнього блоку, – розповів головний спеціаліст відділу фізичної підготовки управління доктрин і індивідуальної підготовки Головного управління доктрин та підготовки ГШ ЗСУ Микола Шевяков. – Насамперед навчаємо учасників пересуватися скелями. Для цього обрали Скелі Довбуша, які відомі ущелинами та крутими гірськими стежками. Їхня висота – до 50 метрів. Кути – від 70 до 90 градусів. Тобто практично вертикальний підйом. Аби легше уявити складність завдання звичайній людині, наведу таке порівняння: скеля висотою 50 метрів – це як шістнадцятиповерховий будинок. Під час курсу навчаємо учасників успішно підійматися і спускатися. Найголовніше тут – безпека. Тож багато уваги приділяємо навичкам страховки, альпіністським технікам. Упродовж курсу учасники навчаються організовувати навісні переправи, здобувають навички виживання в горах та автономної діяльності.
Усі п’ять діб курсу військові ночують у наметах, харчуються лише тим, що взяли з собою в гори і можуть користуватися речами, які вони поклали в рюкзак. Як інструктори із військовими працюють представники Федерації альпінізму та скелелазіння України.
– Заняття починаються на світанку і тривають до заходу сонця, – зазначив Микола Шевяков. – Іноді одного світлового дня якраз вистачає, аби група піднялася на п’ятдесятиметрову висоту й спустилася. Скелелазіння – це теж гарна школа лідерства і командної роботи. Лідер має першим підніматися скелями, потім допомагає всій групі. Серйозна перепона на шляху до вершини – страх висоти. Його треба приборкати, аби дістатися спершу верхівки скелі, а потім спуститися.
Микола Шевяков підкреслив, що навички гірської підготовки мають прикладний характер. Такі вміння необхідні під час ведення бойових дій не тільки в горах, а й в урбанізованій місцевості, серед зруйнованих будівель і споруд, промислових об’єктів.
До навчання під час літнього «Курсу гірської підготовки» залучають військових, які успішно пройшли зимовий блок. Це курсанти й офіцери військових вишів, військовослужбовці навчальних центрів, частин Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ, Військової служби правопорядку, гірсько-штурмових бригад.
Наприкінці курсу учасники складатимуть комплексний іспит. А після успішної його здачі отримають посвідчення і значок «Альпініст України» Федерації альпінізму та скелелазіння України, що є офіційним підтвердженням здобутих навичок.
Фото Миколи Шевякова та Національної академії сухопутних військ
