У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Попри щорічну напружену роботу військових інженерів, питання щодо сучасного стану військових летовищ залишається досить гострим. Про це кореспонденту АрміяInform розповіли в інженерно-аеродромному управлінні Командування логістики Командування Повітряних Сил ЗС України.
– На сьогодні значна частина покриттів військових аеродромів відслужила усі розрахункові терміни експлуатації і потребує капітального ремонту або реконструкції. Тому нині усі вони експлуатуються з певними обмеженнями, – розповів начальник інженерно-аеродромного управління Командування логістики Командування ПС полковник Віталій Застава.
За словами офіцера, за всі роки незалежності України на жодному військовому летовищі не виконувався капітальний ремонт.
– Основна причина цього – недостатнє фінансування. Наявні кошти дозволяють лише латати найбільш дефектні ділянки й таким чином утримувати мережу в придатному для експлуатації стані. На більше просто не вистачає коштів, – зазначив полковник Віталій Застава.
Так, торік виділений державою фінансовий ресурс на будівництво, ремонт та експлуатацію військових летовищ становив менше 13% від загальної потреби. Цього року фінансування на ремонт військових аеродромів вдалося утримати на рівні 2020-го.
Загалом, за найскромнішими підрахунками, загальна потреба в коштах для проведення робіт із капітального ремонту (реконструкції) штучних покриттів на аеродромах ЗС України сягає десятків мільярдів гривень. Затягування з вирішенням цієї проблеми призводить лише до зростання обсягів як робіт, так і необхідних фінансів. І якщо і надалі відкладати питання стану аеродромів «на потім», рано чи пізно це матиме серйозні наслідки.
Попри вищезгадані проблеми, роботи з ремонту військових летовищ та їх інфраструктури тривають. Зокрема, нині триває процедура закупівлі матеріалів, що необхідні для виконання поточного ремонту штучних покриттів злітно-посадкових смуг.
– Цього року ми оголосили тендер на закупівлю плит залізобетонних попередньо напружених ПАГ-14 та ПАГ-18. Усього – 730 одиниць на загальну суму майже 13,5 млн гривень. Ці плити необхідні для поточного ремонту штучних покрить аеродромів, який проводиться силами двох окремих інженерних батальйонів, – говорить полковник Віталій Застава.
Проте навіть ця кількість плит, за словами фахівців, є недостатньою.
– Мінімальна потреба у плитах ПАГ-14/18 сягає близько 2000 штук на рік. Що стосується ПАГ-18, існує ризик не закупівлі цих плит. Адже вони не мають широкого попиту на території України (фактично, їх замовником є лише Повітряні Сили) та виготовляються лише під замовлення, – зазначив полковник Віталій Застава.
Також варто зазначити, що деякі «експерти», побачивши новину про закупівлю плит у мережі Інтернет, почали шукати «зраду», обговорювати вартість плит та натякати на «непрозорі схеми». Однак військові запевняють – подібні звинувачення є безпідставними. Адже, по перше, порівнюючи ціни, ці «експерти» зазвичай посилаються на вартість дорожніх плит, які ззовні однакові, втім, за своїми характеристиками відрізняються від аеродромних. А по-друге, у кінцеву вартість враховується також і доставка плит. А це сотні тонн вантажу, який потрібно транспортувати до місця призначення у різні куточки України.
Хоча є іще одна серйозна причина високих цін…
– Дійсно, склалася ситуація, коли ми змушені купувати плити за високими цінами. Основна проблема в тому, що в тендері, з певних причин, не беруть участь безпосередньо заводи-виробники. У результаті, на тендер виходять і перемагають здебільшого посередники, – зазначив офіцер.
Для ураження цілей у Московській області використовувались українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint», БАРС-СМ «Gladiator» тощо.
Представниці Навчально-спортивної бази олімпійських видів спорту Іванна Дяченко та Вікторія Ус на міжнародних змаганнях з веслування здобули 4 нагороди.
За перше півріччя 2026 року органи прокуратури України спрямували понад 680 млн гривень на підтримку українських військових.
Від початку доби агресор 46 разів атакував позиції Сил оборони, у тому числі 14 разів — на Костянтинівському напрямку.
Бійця 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Нацгвардії разом із евакуаційною групою «Білий Янгол» врятували двох сиріт.
Палає технопарк «Елма» у Зеленограді, вибухає Сонячногірська наливна станція, розлітається на шматки Московський НПЗ.
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…