У Маневицькому районному суді Волинської області винесли вирок адміністратору популярної Viber-спільноти, який протягом майже року інформував тисячі підписників про місця проведення…
Постанова Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, що пенсія за вислугу років може призначатися особам, в яких не вистачає календарної вислуги, водночас пільгової вислуги достатньо, стала доволі обговорюваною. Теоретична можливість «піти на пенсію раніше» звісно привертає увагу широкої авдиторії. Проте чому на практиці отримувати пенсійні виплати за пільговою вислугою не так просто, АрміяInform розказала юристка громадської організації «Юридична сотня» Марія Звягінцева.
Коротка передісторія
Судова справа № 805/3923/18-а розглядалася в різних інстанціях ще з 2018 року. Позивач не мав календарної вислуги для призначення пенсії, проте він брав безпосередню участь в антитерористичній операції (АТО) та мав 12 років пільгового стажу. На момент звільнення календарна вислуга років поліцейського становила 17 повних років, що бракувало, на думку відповідача, для призначення пенсії відповідно статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (№ 2262-XII), де передбачено саме обрахунок за календарною вислугою років.
Постановою Кабміну № 393 від 17 лютого 1992 року визначено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Указана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, покликаним конкретизувати нормативне регулювання питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема і на пільгових умовах.
До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці — час проходження служби, впродовж якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Отже, судді об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду Верховного Суду дійшли висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави та може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов’язується насамперед зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, визначеної у законодавчому порядку.
Це не закон і навіть не зразкова справа
Судова справа № 805/3923/18-а і її рішення від 3 березня 2021 року не є зразковою. Як це було, наприклад, з рішенням щодо нарахування компенсації за невикористану відпустку військовослужбовця ― учасникам бойових дій у особливий період. Далеко не всі справи, які розглядає Верховний Суд, є зразковими, тобто обов’язковими для застосування усіма судами за наявності типових ознак.
Практично вимагати автоматичного призначення пенсії на підставі наявності лише пільгової вислуги років особа не зможе
— Практично вимагати автоматичного призначення пенсії на підставі наявності лише пільгової вислуги років, на жаль, особа не зможе, — говорить Марія Звягінцева. — Я розумію, що дуже хотілося б спросити цей механізм, але так це не діє. Доведеться звертатися до суду по кожному конкретному випадку. І звісно, не буде стовідсоткової гарантії, що в подібній справі рішення суду ухвалять на користь позивача.
Навіть у своєму ж рішенні від 3 березня 2021 року Верховний Суд посилається на практику іншої колегії касаційної інстанції, яка винесла протилежне рішення, де зазначає, що все ж потрібна календарна вислуга. Оскільки справа не є зразковою, суд дійшов висновку, що потрібно відступити від правової позиції у подібних справах.
Таке рішення Верховного Суду вплине на кількість судових звернень з позивними заявами, адже висновок у справі № 805/3923/18-а набув чималого резонансу як у юридичних колах, так і серед осіб, які проходять службу в силових структурах.
Юристка пояснює, що таке рішення Верховного Суду вплине на кількість судових звернень з позивними заявами, адже висновок у справі № 805/3923/18-а набув чималого резонансу як у юридичних колах, так і серед осіб, які проходять службу в силових структурах.
— У зверненні з аналогічними позивними вимогами, як у справі № 805/3923/18-а, до суду позивачі та їхні представники посилатимуться на висновки Верховного Суду до моменту, поки інший склад колегії не відступить від них. За загальним правилом, в аналогічних справах береться до уваги постанова, ухвалена пізніше. На цьому наполягає сам Верховний Суд у своїй постанові від 30 січня 2019-го у справі №755/10947/17. Проте не завжди це правило діє на практиці, — резюмує Марія Звягінцева.
Ще не один гачок
Існує безліч правових нюансів, які, власне, майже унеможливлюють практичну реалізацію та впливають на часові межі. Тобто, цілеспрямовано звільнитися зі служби, не маючи 25-річної календарної вислуги, за наявності такої пільгової й очікувати, що зможеш отримати пенсію ― справа ризикова.
Цілеспрямовано звільнитися зі служби, не маючи 25-річної календарної вислуги, за наявності такої пільгової й очікувати, що зможеш отримати пенсію ― справа ризикова
— З огляду на завантаженість судів, недобір, те, що потенційно ця справа пройде три інстанції і гіпотетично знову дійде Верховного Суду ― окреслити часові межі нереально. Судова справа, про яку йде мова, розглядалася з 2018-го. Не всім релевантно буде звільнятися і звертатися до суду. Можливо, до того часу позивач уже буде на пенсії і без судової тяганини, — зазначає юристка.
Варто зважити, що постанова зобов’язала Департамент захисту економіки Національної поліції України оформити й подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугою років. Проте існує ризик, що в такому випадку у відповідному органі Пенсійного фонду виплату позивачу не проведуть, посилаючись на статтю 12 Закону № 2262-XII.
— З огляду на практику, з якою я стикалася в юридичній діяльності, можу сказати, що існує вірогідність, що підрозділ Пенсійного фонду також відмовить позивачу в нарахуванні пенсії за вислугою років, навіть за наявності необхідних документів, посилаючись на необхідність мати 25 календарних років вислуги. Тобто можливо, що необхідно буде в судовому порядку оскаржувати і їхнє рішення у разі відмови, аби зобов’язати нарахувати й виплатити пенсію. А це додатковий час.
Крім того, ця постанова не зобов’язує відповідача видавати пенсійні документи за таких же обставин іншим особам. Не говорячи про інші органи державної влади.
Відповідно до Конституції України кожна особа має право на судовий захист, якщо вважає, що її права порушили. Тим більше, що учасники бойових дій (найчастіше саме вони мають пільгову вислугу років) звільняються від сплати судового збору. Проте, звільняючись зі служби без календарної вислуги у 25 років, і розраховуючи на пенсійне забезпечення, радимо все ж зважити усі «за» та «проти» й обов’язково проконсультуватися з юристом, що займається такою категорією справ.
