Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба триває робота над вдосконаленням освітнього процесу, зокрема щодо оновлення тренажерного устаткування.
Окрім сучасних тренажерів, що призначені навчати курсантів майстерності пілотування, у навчальному закладі широко застосовують новітні комплекси, які навчають знищувати повітряні цілі.
На факультеті протиповітряної оборони Сухопутних військ ХНУПС окремої уваги заслуговує спеціалізований клас із сучасними тренажерами переносного зенітного ракетного комплексу.
Сучасні тренажери дають можливість змоделювати бойову картинку у тривимірному форматі
— З другого року навчання наші курсанти розпочинають в обов’язковому порядку опановувати електронний тренажер ПЗРК. Окрім вихованців профільного факультету, до навчання на тренажері залучаються й інші курсанти, а також офіцери, які проходять у нас навчання чи перепідготовку, — розповідає начальник кафедри бойового застосування озброєння протиповітряної оборони Сухопутних військ полковник Станіслав Кадубенко. — Це сучасні унікальні тренажери, які слугують для початкової практичної підготовки стрільця-зенітника. Вони дають можливість змоделювати у тривимірному форматі віртуальної реальності повноцінну бойову картинку: підібрати будь-яку місцевість, погодні умови, час доби тощо. Програмне забезпечення дає можливість вибрати різні типи цілей залежно від рівня навичок та вмінь курсантів. Це можуть бути літак з максимальною швидкістю, гелікоптер чи невеликий БПЛА. Тобто за допомогою цього устаткування ми можемо змоделювати будь-які умови з відповідною складністю знищення повітряної цілі.
Кожен із тренажерів являє собою шолом віртуальної реальності із вбудованою системою орієнтування в просторі, копію пускової труби, у якій встановлена імітація зенітної ракети та кілька комп’ютерів з моніторами, що забезпечують розгортання програми інструктора та імітацію і трансляцію картинки у 3D-окуляри. Водночас програмне забезпечення після завершення стрільби оцінює військовослужбовця та повідомляє про помилки, даючи певні рекомендації щодо подальшої підготовки.
Окрім цього, один із тренажерів дозволяє транслювати на моніторі картинку, яку бачить стрілець в 3D-окулярах. На екрані можна спостерігати повітряну та наземну обстановку на етапах підготовки та ведення стрільби, що дає можливість викладачу наочно вказати присутнім на недоліки та помилки курсанта, дати візуальну оцінку результату пострілу.
Усі навчання побудовані за певним принципом, що передбачає поділ курсантів на дві групи. Перша група спочатку тренується в ролі інструкторів, а друга виконує стрільби, потім вони міняються місцями.
— Навчання з другокурсниками ми розпочинаємо з найпростішої цілі — вертоліт з невеликою швидкістю, який на деякий час зависає в повітрі. У таких умовах курсант може навчитися техніці пуску, яка сама по собі досить складна. З часом цілі та завдання ускладнюються. Кожен наш курсант повинен вміти виявити та супроводжувати повітряну ціль та безпомилково визначити момент пуску ракети. Усі навички доводяться до автоматизму, — зазначає офіцер.
До стрільби з ПЗРК залучають і майбутніх льотчиків
Також частими гостями кафедри є майбутні льотчики. Вони пробують робити пуски, моделюючи різні ситуації. Завдяки цьому тренажеру в них формується певне уявлення, як їм діяти, коли по них ведеться стрільба з ПЗРК. Спробувати себе в ролі стрільця-зенітника може кожен курсант чи офіцер вишу. Ба більше, офіцери профільного факультету щороку складають відповідні іспити на цих тренажерах.
— Під час підготовки кожен курсант повинен зробити не менше 50 електронних пусків. Після складання відповідних заліків наприкінці другого курсу навчання курсанти виїжджають на практику з бойовою стрільбою. На полігоні вони виконують справжні пуски по імітованих цілях. Утім, на цьому підготовка в них не закінчується. У години самостійної підготовки курсанти підтримують свої навички на тренажерах до самого випуску з навчального закладу, — розповідає полковник Станіслав Кадубенко. — Як показує практика, наші вихованці здатні виконати результативний пуск по будь-яких цілях, що рухаються з різною швидкістю та за різних погодних умов.
Слід додати, що раніше навчання відбувалося виключно на полігоні з використанням застарілого тренажера стрільця-зенітника. Ресурс останніх швидко вичерпувався, а ремонт був досить трудомістким та дорогим. Завдяки електронним тренажерам ПЗРК якість підготовки курсантів покращилася в рази, а умови стали комфортнішими.
За словами офіцера, на новітньому тренажері гнучкість моделювання обстановки, фону чи нальоту набагато більша, аніж у звичайних попередніх тренажерах. Крім того, подібне устаткування дає можливість економити державні кошти, адже один реальний постріл з ПЗРК коштує близько 15 тис. грн.
